Педагогічні вимоги до викладання предмету “Християнська етика”

-добре бачити своїх учнів;

-не розповідати надто детально;

-вживати короткі речення;

-бажано розповідати в теперішньому часі;

-непряму мову замінити прямою.

Що розповідати:

-біблійні історії,

-Євангельські сюжети;

-історії Святих;

-про героїв, наприклад, Січових Стрільців, воїнів УПА;

-історії з життя дітей;

-(логічними акцентами, паузами)

-історії з життя тварин рослин.

Вчитель, котрий розповідає, мав би володіти наступники прийомами:

-інтонуванням та моделюванням голосу;

-логічними акцентами, паузами;

-мовою жестів;

-вмінням захопити своєю розповіддю.

У розповіді використовуємо такі мікрометоди:

а) закінчити розповідь;

(вчитель зупиняється на найцікавішому, пропонуючи дітям закінчити розповідь);

б) розповідь “мухами”:

(вчитель заздалегідь змінює у своїй розповіді слова, пропонуючи дітям виправити помилки – “виловити мух” умова мікрометоду: цей текст повинен бути дітям знайомим).

До словесних методів належать і запитання вчителя і учнів на уроці християнської етики.

Наочні методи навчання