Мистецька школа Олекси Новаківського у 20-30 рр. ХХ ст

У феноменологію українського духа Олекса Новаківський назавжди вписався як яскрава, титанічна індивідуальність, яка у своїх образах репре¬зентує певний гатунок світовідчуван¬ня, позначений гострим драматиз¬мом, і водночас — пристрасною зако¬ханістю у земну, чуттєву красу світу Звідси — невгамовна стихія та екс пресія його малярського почерку, а та¬кож — натхненна оргія кольорів, що звучать фанфарами червені, чаруючи гармоніями барв — живих, яскравих., теплих, між іншим, виразно спорідне із них із духом національної мистецької традиції

Прометейський бунт, переможна бо¬ротьба волі із драмою людського призначення — теми, що становлять домінанту усієї творчості О. Новаківського В ній мистець талановито зафіксував свій величавий діалог із життям, сповнений драматичного пафосу, гіркоти любові, діалог, що і нині, у третьому тисячолітті, захоплює нас своєю інтелек¬туальною гостротою та пристрасною заангажованістю мистця.

2.2. Заснування школи та роль А.Шептицького у її створенні.

Мистецька школа Олекси Новаківського, що діяла у Львові в 20-30-х роках, до сьогодні ще недостатньо висвітлена в нашій мистецтвознавчій науці як унікаль¬ний культурно-мистецький феномен, котрий започат¬кував на Галичині історію формування національного художнього шкільництва. При тому нами свідомо не приймається тут до уваги більш давня і чисельно розбудована на Галичині сітка ремісничих та художньо-промислових шкіл, між іншим, ретельно досліджених вже у ряді наукових публікацій Т. Максиська та Р. Шмагала, оскільки ці школи забезпечували кадрами специфічну ділянку у сфері народних художніх промислів та ужиткового мистецтва.

Школа ж Олекси Новаківського започаткувала на Галичині ще один, надзвичайно важливий аспект національної ху¬дожньої освіти, а саме — формування мистця-професіонала для образотворчої сфери, художника, здатного підніма¬ти у своєму мистецтві складні проблеми духовно-світо¬глядного характеру, творячи таким чином неоціненний гу¬маністичний контекст своєї доби та історії свого народу. Слід відзначити, що такого типу учбові заклади вже існува¬ли на той час в інших регіонах України. Починаючи від се¬редини минулого століття вони спорадично виникали у більших містах та культурних осередках краю, задовільняючи у тій чи іншій мірі потреби національної, художньої культури.

На початку 20-х років у Львові склався численний загін яскравих творчих особистостей, що становили потенційну педагогічну силу і значною мірою стали ініціаторами ство¬рення тут національної школи.

З другого боку, сильним поштовхом у цій справі була по¬літика польських буржуазних влад, котрі, окупувавши Гали¬чину після першої світової війни, відразу розпочали тут одвертий шовіністичний наступ на українську культуру. На¬став час запеклих шовіністичних погромів і усілякого роду явних і таємних обмежень у сфері суспільного і культурно¬го життя галицьких українців.

В цих умовах доступ обдарованої української молоді до , польських учбових закладів у Львові був суттєво утруднений. Так у перші повоєнні роки у Львівській художньо-промисловій школі, як стверджує дослідник її історії Т.Максисько, не було жодного учня-українця, і лише в/ 30-х роках вони становили тут заледве 20-30 відсотків від/ загальної кількості студентів.

Подібна атмосфера була лише симптомом загальнодержавного ідеологічного наступу на всю систему української освіти на Галичині, де на початку 20-х років повсюдно відбувалося різке скорочення українських державних гімназій, початкових та середніх шкіл, а також посилене їх утраквізування. В 1919 році було скасовано українські ка¬федри у Львівському університеті різко обмежено доступ; туди української молоді.

Ці заходи викликали хвилю енергійної протидії з боку української громадськості Галичини.

На хвилі цієї боротьби фактично постала школа Олекси Новаківського. При тому в суспільній свідомості справа її заснування у Львові сприймалась як інтегральна частина загального фронту боротьба за національну освіту та за„ культурну гідність українського народу.Очевидно, що Олекса Новаківський, як мистець заангажований у національно-культурні проблеми свого часу, не міг не розділяти цих ідей. Вони у значній мірі підготували йо¬го до думки про заснування власної школи, тим більше, що справа заснування у Львові Академії в умовах відсутності сприяння з боку держави виглядала безнадійною через брак потрібної для цього фінансово-матеріальної бази. і Ініціатива створення у Львові художньої школи саме пі; проводом Олекси Новаківського, як згадує у своєму, н; жаль, не опублікованому досі цікавому спогаді "Розмахом могутніх крил" (Краків, 1945р.) близький приятель худож¬ника, адвокат І.Голубовський, належала Митрополитові Ан¬дрею Шептицькому.