Зміст і структура навчально методичного комплексу пропедевтичного курсу інформатики
Розв’язання будь-якої задачі відбувається звичайно на основі теоретичних знань. Справа значно спрощується, якщо учень знає алгоритм розв’язання, тобто усвідомлює, з чого почати й у якій послідовності продовжувати. Щоб підготувати учнів до розв’язування типових задач, на сторінках робочого зошита корисно показати характер і послідовність їхнього виконання, тобто познайомити їх з алгоритмами.
У свою чергу, учителеві необхідно показати можливі шляхи пошуку розв’язання, вчити самостійно складати алгоритми, розв’язувати задачі. У робочий зошит варто також включити завдання творчого характеру, при розв’язанні яких потрібно виявити свої, хоч і початкові, здібності і знання до складання таких алгоритмів. Об’єднання короткого змісту теоретичних основ теми й алгоритмів розв’язання типових задач створює так званий інформаційний комплекс. Це перший розділ кожної теми, розглянутої в робочому зошиті. Другим основним розділом кожної розглянутої теми є система різних задач і вправ для класної і домашньої самостійної роботи учнів. У цей розділ варто включити кілька різних видів типових задач. Це забезпечує формування навичок розв’язування вправ, підвищує якість засвоєння матеріалу. Нетипові завдання можуть бути запропоновані школярам лише після освоєння типових. Це сприяє цілеспрямованому й інтенсивному розвиткові мислення школярів, формуванню їхніх творчих здібностей.
Рекомендується також запропонувати учнем додаткові відомості: примітки, історичні дані, довідки, відсутні в підручнику, висновки і резюме. Це потрібно, щоб розширити кругозір школярів, конкретизувати навчальний матеріал, оформивши його у виді коротких висновків. А щоб сформувати в них уміння і навички контролю і самоконтролю в ході самостійної діяльності, запропонувати контрольні питання і контролюючі карти з елементами програмування.
Зошит повинен вміщувати інструкції до проведення практичної роботи на комп’ютері. Тут має бути чітко і зрозуміло сформульовано завдання заняття, описані засоби управління програмою, подано алгоритм виконання завдання.
Також корисно помістити список літератури, що дозволяє школярам познайомитися з версіями інших авторів і більш повно і глибоко освоїти досліджувану тему. Це завершальний розділ з кожної теми, яка подана у робочому зошиті.
Отже, структура і зміст робочого зошита визначається в такий спосіб:
1.інформаційний комплекс з кожної теми курсу: короткі теоретичні відомості, алгоритми розв’язування типових задач;
2.задачі і вправи для самостійної роботи учнів: типові, розвиваючі і творчі задачі та вправи;
3.інструкції до виконання практичних робіт на комп’ютері;
4.узагальнення і висновок по кожній темі: примітки, резюме, висновки, контрольні питання, карти програмованого контролю, список літератури.
Робочий зошит має бути доповненням до основного навчального матеріалу. Тому вона не замінить шкільний підручник. Робочий зошит розробляється в повній відповідності із шкільною програмою і підручником. Структура і зміст робочого зошита з інформатики визначається специфікою цього предмета.
Переваги використання робочого зошита в початковій школі.
1. Використання зошита в 1-4 класах виключає необхідність витрачати час на запис домашніх і класних завдань. Від одного уроку інформатики до наступного проходить тиждень. За цей час дитина може забути усе, що було на попереднім занятті. Виконання домашнього завдання - це елементарне настроювання учня на роботу на майбутньому уроці.
2. Зошит з друкованою основою дає можливість провести повну “передкомп'ютерну” підготовку школяра на уроці. Це дозволяє школяреві більш усвідомлено, цілеспрямовано працювати на комп'ютері.
3. Зошит повинен містити велику кількість ілюстрацій. Оскільки наочний принцип навчання є одним із головних, це сприяє повнішому сприйняттю одержуваної інформації, а значить міцнішому засвоєнню знань. Працюючи з кожним завданням самостійно, в учнів з’являється можливість максимально прикласти свої здібності для його виконання, що сприяє якіснішому засвоєнню виучуваного матеріалу.Однак зошит має і недоліки у порівнянні з записами безпосередньо на уроці у звичайному зошиті. Дітям часто легше сприйняти “руками”, ніж “очима”. Те, що дитина записує, відкладається в її пам’яті набагато міцніше ніж те, що вона бачить.