Аналіз та економічна оцінка операцій з цінними паперами
1. Обмеження правового характеру.
Власний капітал підприємства складається з трьох елементів:
° акціонерний капітал;
° емісійний дохід;
° нерозподілений прибуток.
А тому в більшості країн законом дозволена одна з двох схем - на виплату дивідендів може розподілятися тільки прибуток(прибуток звітного періоду та нерозподілений прибуток минулих періодів), або прибуток та емісійний дохід.
2. Обмеження контрактного характеру.
В багатьох країнах величина виплачуємих дивідендів регулюється спеціальними контрактами в тому випадку, коли підприємство хоче отримати довгострокову позику. Щоб забезпечити обслуговування такого боргу, в контракті, як правило, обумовлюється або межа, нижче якої не може опускатися величина нерозподіленого прибутку, або ж мінімальний процент реінвестуємого прибутку. Але в Україні така практика відсутня.
3. Обмеження в зв'язку з недостатньою ліквідністю. Дивіденди в грошовій формі можуть бути виплачені лише в тому випадку, якщо у підприємства є гроші на розрахунковому рахунку достатні для виплати.
4. Обмеження в зв'язку з розширенням виробництва.
Багато підприємств, особливо на стадії становлення стикаються з проблемою пошуку фінансових джерел для розширення виробничих потужностей. В таких випадках часто застосовують практику обмеження дивідендних виплат.
5. Обмеження в зв'язку з інтересами акціонерів.Визначаючи оптимальний розмір дивідендів, директорат підприємства та акціонери повинні оцінити, як величина дивідендів може вплинути на ціну підприємства вцілому. Остання ж виражається ринковою ціною акцій, яка залежить від багатьох факторів: загального фінансового стану компанії на ринку товарів та послуг, розміру виплачуємих дивідендів, темпу їх зростання і т.д.
6. Обмеження рекламно-фінансового характеру.
В умовах ринку інформація про дивідендну політику компанії видсліжується аналітиками, менеджерами, брокерами і т.д. Тому збої у виплаті дивідендів можуть призвести до зниження ринкової ціни акцій.
ВИДИ ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ ТА IX ДЖЕРЕЛА
Згідно до чинного законодавства джерелами дивідендів можуть виступати: чистий прибуток звітного періоду, нерозподілений прибуток минулих періодів та спеціальні фонди, створені для цієї мети ( останні використовуються для виплати дивідендів по привілейованним акціям у випадку обмеженості прибутку та збитковості товариства ). Тому теоретично підприємство може виплатити загальну суму поточних дивідендів в розмірі, який перевищує прибуток звітного періоду. Але базовим є варіант розподілу чистого прибутку поточного періоду.
В світовій же практиці розроблені різні варіанти дивідендних виплат. Охарактеризуємо деякі з них.
Методика фіксованих дивідендних виплат.
Ця політика передбачає регулярну виплату дивіденда на акцію в незмінному розмірі на протязі значного проміжку часу, наприклад 1 грн. Безвідносно до зміни курсової вартості акцій.