Кухoнна Сіль

Пізніше люди навчилися поливати палаючі в багатті шматки дерева солоною водою з моря або озера і золу, що залишилася, також використовувати в їжу.

Уже за двох тисяч років до н.е. китайці навчилися одержувати поварену сіль випарюванням морської води. Спосіб витягу солі з морської води випарюванням незалежно був винайдений також у різних інших країнах. Спочатку він з'явився в країнах із сухим і жарким кліматом – в Індії, Греції, Римі. Пізніше таким способом сіль стали добувати у Франції, Іспанії, у Криму. На півночі нашої країни морська вода випарювалася (варилася) у великих чанах, а джерелом енергії служили дрова. Однак у північних районах, зокрема на берегах Білого моря, було й істотне удосконалення способу витягу солі з морської води.

Помори давно помітили, що при замерзанні морської води лід виходить несолоним, а некрижана вода, що залишилася, стає набагато солонішою. Розплавляючи лід, можна одержувати прісну воду з морський, а з розсолу виварювали поварену сіль з меншими енергетичними витратами.

Усі, хто пробував на смак морську воду, пам'ятають, що вона має гіркуватий присмак і мало схожа на водний розчин повареної солі. Це означає, що в морській воді крім хлориду натрію утримуються інші солі. Знову ж, кому доводилося бути на різних морях, пам'ятають, що по смаку, щільності, по дратівній дії на очі води відрізняються, а виходить, вони мають різний склад. Проте середній зміст (мас. частка ,%) солей у морській воді виглядає в такий спосіб: NaCl – 77,8, MgCl2 – 10,9, MgSO4 – 4,7, KC1, K2SO4 – 2,5, CaCO3, Ca(HCO3)2 – 0,3, інші солі – 0,2.

При випарі морської води при температурах 20...35°C спочатку виділяються найменш розчинні солі – карбонати кальцію, магнію і сульфат кальцію. Потім випадають більш розчинні солі – сульфати натрію і магнію, хлориди натрію, калію, магнію і після них сульфати калію і магнію. Порядок кристалізації солей і склад опадів, що утворяться, може трохи змінюватися в залежності від температури, швидкості випару й інших умов. При випарі морської води в природних умовах послідовно утворяться наступні мінерали (Таб.(а))

Чистий хлорид натрію –негігроскопічна речовина, тобто не притягає вологу. Гігроскопічні хлориди магнію і кальцію. Їхньої домішки майже завжди утримуються в повареній солі і завдяки їм відбувається поглинання вологи.

У вилучених від моря районах іноді зустрічаються підземні соляні джерела. Люди здавна використовували них для виварювання солі. У нашій країні вже з часу панування татарського хана Батия і його нащадків поварена сіль добувалася з озер Нижнього Поволжя, із сухим і жарким кліматом. У сузір'ї соляних озер цього району особливо виділяються озера Ельтон і Баскунчак. Промислова експлуатація озера Ельтон здійснюється більш півтора століть. Свіжо осаджена сіль за багато геологічних періодів перетворилася в осадову породу – моноліт кам'яної солі. Фарбування і прозорість останньої залежить від характеру домішок.

Дослідження озера Ельтон показали, що його донна товща складається з двох могутніх шарів кам'яної солі, розділених шаром глини. Товщина нижнього шару в середньому дорівнює 14,4 м, а верхнього, що вистилає дно, – 18,25 м. Цей шар простирається більш ніж на 150 км2.

Озеро Ельтон має великий запас повареної солі, але ще більш багато цією сіллю озеро Баскунчак, що і є в даний час основною сировинною базою в Нижнє Поволжя.

Таблиця (а)

Кальцит CaCO3Магнезит MgCO3

Доломить MgCO3•CaCO3Ніксвігоніт MgCO3•3H2O

Гіпс CaSO4•2H2OАнгідрит CaSO4

Глауберит Na2SO4•CaSO4Тенардит Na2SO4

Мірабіліт Na2SO4•10H2OАстрохоніт Na2SO4•MgSO4•4H2ПРО

Галіт NaClСильвин KCl