Координація діяльності контрольно-ревізійних і правоохоронних органів щодо здійснення контролю і попередження зловживань

Письмові пояснення під час ревізії отримуються за фактами виявлених порушень, недостач і розтрат товарно-матеріальних цінностей та грошей. Пояснення повинні бути конкретними, з викладенням у них прямих, точних і обґрунтованих відповідей на запитання ревізорів. З цією метою ревізорам рекомендується вручати особам, від яких вимагаються пояснення, питання в письмовій формі.

Якщо посадова особа в своєму поясненні недостатньо висвітлила деякі питання або ухиляється від прямої відповіді, то ревізор повинен вимагати додаткового пояснення. Письмове пояснення подається самостійно окремо кожною посадовою особою в строки, встановлені перевіряючими. Строки встановлюються з таким розрахунком, щоб посадова особа без особливої поспішності змогла докладно дати вичерпну відповідь.

При одержанні пояснення воно повинне бути перевірене ревізором, щоб запобігти внесення в акт ревізії недоведених, невияснених до кінця самим ревізором фактів. Іноді посадові особи, посилаючись на зайнятість, не подають пояснення в установлені строки. У таких випадках ревізор вимагає подання пояснення службовою запискою, копія якої приєднується до матеріалів ревізії. У випадку відмови від надання службовою особою пояснення ревізор складає відповідну довідку.

Крім пояснень щодо окремих епізодів, отриманих під час ревізії, посадові і матеріально відповідальні особи, відповідно до службової діяльності яких до акта ревізії внесено факти порушень, недостач і зловживань, при наявності в них заперечень із цих питань, мають право одночасно з підписанням акта (або не пізніш як через п’ять днів) подати із зазначених питань свої письмові пояснення і заперечення.

Якщо посадова або матеріально відповідальна особа, діяльність якої піддається перевірці, звільнилась з підприємства, що ревізується, то її участь у ревізії забезпечується правоохоронним органом, що призначив ревізію.При одержанні пояснень, у яких посадові і матеріально відповідальні особи оспорюють викладені в акті факти, ніби і підтверджені відповідними документами, ревізор повинен додатково перевірити необхідні документи і дати щодо них відповідні висновки, в яких обґрунтовано викладені причини розходжень між змістом акта ревізії та поясненнями відповідних осіб. Ці висновки підписуються тільки ревізором. При розслідуванні кримінальної справи важливе значення має правильне обґрунтування в матеріалах ревізії наявності нанесеного збитку, визначення його розміру та встановлення осіб, відповідальних за його нанесення.

Згідно з Законом України робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Стаття 131 КЗпП України зобов’язує адміністрацію підприємства, установи, організації створити робітникам і службовцям умови, необхідні для нормальної роботи, і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, робітники і службовці, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві України.

Відповідно до законодавства України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

– робітники і службовці – за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів, (продукції), в тому числі при їх виготовленні, – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

– керівники підприємств, установ і організацій, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових коштів, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоїв, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Відповідно до законодавства України (стаття 134 КЗпП України) робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, якщо: