Фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх податкоспроможність
де Ко – коефіцієнт оподаткування;
СВ – ставка позичкового відсотка, передбачена контрактом.
Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позичкових коштів в оборот підприємства. Він виникає в тих випадках, коли економічна рентабельність вище позичкового відсотка.
Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:
1) різниці між рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податку і ставкою відсотка за кредити;
2) плеча фінансового важеля, тобто відношення: ПК/ ВК.
Позитивний ефект фінансового важеля виникає, якщо (R(1 – Ко) – СВ) > 0. Якщо (R (1 – Ко) – СВ) < 0, створюється негативний ефект фінансового важеля (ефект “кийка”), у результаті чого відбувається “проїдання” власного капіталу.
4. Процес оптимізації структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку у фінансовому аналізі називають левериджем. Розрізняють три його види: виробничий, фінансовий і виробничо-фінансовий.
Факторну модель чистого прибутку можна подати таким чином:
ЧП = ВР – ВВ – ФВ,
де ЧП – чистий прибуток;
ВР – виручка;
ВВ – виробничі витрати;
ФВ – фінансові витрати.
Витрати виробничого характеру – це, у даному випадку, витрати на виробництво і реалізацію продукції, тобто повна собівартість. За відношенням до обсягів виробництва продукції ці витрати поділяють на постійні і змінні. Взаємозв’язок між обсягами виробництва, постійними і змінними витратами характеризується показником виробничого левериджу.Виробничий леверидж – це потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни структури собівартості продукції та обсягів її випуску. Його рівень розраховують як відношення приросту валового прибутку ∆П (%) (до виплати відсотків за кредитами та податками) до темпів приросту обсягів продажу у натуральних або умовно-натуральних одиницях ∆Vрп (%):
Кв.л. = ∆П (%) / ∆Vрп (%).
Він показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягів виробництва. При високому його значенні навіть незначний спад або збільшення виробництва продукції спричиняє істотні зміни прибутку. Більш високий рівень виробничого левериджу характерний для підприємств із високим рівнем технічної оснащеності виробництва. При підвищенні рівня технічної оснащеності збільшується частка постійних витрат і рівень виробничого левериджу. У зв’язку з цим збільшується ступінь ризику недоотримання виручки, необхідної для відшкодування постійних витрат.
Другою складовою формули чистого прибутку є фінансові витрати (витрати щодо обслуговування боргу). Вони залежать від суми позичкових коштів та їхньої частки в загальній сумі інвестованого капіталу. Як зазначалося, збільшення плеча фінансового важеля (співвідношення позичкового і власного капіталу) може призвести як до збільшення, так і до зменшення чистого прибутку.