Фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх податкоспроможність

∆ П = ∆Коб ´ Rрпф ´ ∑Кф.

У ході аналізу необхідно також оцінити ефективність використання капіталу. Для цього обчислюють три основні показники прибутковості:

– загальну рентабельність інвестованого капіталу;

– ставку прибутковості позичкового капіталу, інвестованого кредиторами;

– ставку прибутковості (рентабельності) власного капіталу.

Загальна рентабельність інвестованого капіталу визначається відношенням загальної суми прибутку (і власника, і кредиторів, як до сплати податків, так і після) до маси інвестованого ними капіталу.

Розрахунок, виходячи з прибутку до сплати податків, провадиться таким чином:

R = ВП / (ВК + ПК),

де ВП – валовий прибуток до сплати податків та відсотків за позиками;

ВК – власний капітал;

ПК – позичковий капітал.

Розрахунок після сплати податків:

R = (ЧП + ФВ) / (ВК + ПК),

де ЧП – чистий прибуток після виплати податків та відсотків;

ФВ – фінансові витрати щодо обслуговування кредиторської заборгованості.

Якщо порівняти показники рентабельності до і після сплати податків, то отримаємо вплив оподаткування на прибутковість капіталу.

Ставка рентабельності позичкового капіталу розраховується відношенням маси прибутку, виплаченого власниками кредиторам, до суми інвестованого ними капіталу:

РПК = (сума виплачених відсотків за кредити інвесторам) / (середньорічна сума боргових зобов’язань підприємства (включаючи і борги постачальникам та іншим кредиторам)).

Рентабельність власного капіталу являє собою відношення маси чистого прибутку, отриманого за звітний період, до середньорічної вартості власного капіталу:

РВК = ЧП / ВК.

Різниця між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків утворюється за рахунок ефекту фінансового важеля. Його значення залежить від оподаткування та кредитної політики (у тому числі щодо відстрочок за податками). Він може бути розрахований таким чином:

ЕФВ = (R(1 – Ко) – СВ) ´ (ПК / ВК),