МЕТОДИКА АУДИТУ ВИТРАТ ПIДПРИEМСТВ ТОРГIВЛI НА МАТЕРIАЛАХ СП "ПОЛIСЕРВIС"

У будь-якому випадку облік, звітність та опо¬даткування суб'єктів малого підприємництва в Україні потребують подальшого спрощення. Без цього реальний розвиток малого бізнесу та під¬приємництва не можливий. Що стосується про¬блеми розбіжностей у підходах до обліку та опо¬даткування, то вона набагато ширша, ніж її трак¬тують. Це проблема застарілого погляду на бухгал¬терський облік в умовах розбіжностей інтересів різних користувачів облікової інформації.

Проте чи варто створювати окремі си¬стеми обліку для задоволення потреб окремих користувачів? Якщо так, тоді можна говорити про "фінансо¬вий облік", "управлінський облік", "податковий облік", "статистичний облік", "оперативний облік" тощо. Такий підхід є неефективним, оскільки ядром інформаційного забезпечення управління є бухгал¬терський облік. Тому варто наповнити цей термін новим змістом.

Закон України "Про бухгалтерський облік і фі¬нансову звітність в Україні" визначає бухгалтерсь¬кий облік як "процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємст¬ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень". У ст.З Закону зазначається, що "бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку".

Згадка про грошовий вимірник є швидше дани¬ною традиції та дещо "звужує" наведене вище ви¬значення бухгалтерського обліку. Сьогодні слід говорити про систему бухгалтерського обліку, яка не обмежується грошовим вимірником, системою рахунків і подвійним записом, реєстрацією лише фактів минулого. У зв'язку з цим, безумовно, має рацію М. Чумаченко(30), який пи¬сав: "Бухгалтерський облік ставить своїм завдан¬ням описувати, пояснювати, передбачати факти і одночасно спрямовувати наші дії. В цьому він спирається на чотири види моделей: описові, по¬яснювальні, прогностичні та моделі прийняття рі¬шень".

Схожий підхід застосовують американські вче¬ні Ч. Хорнгрен і Г. Сандем [29], які виділяють три типи облікової інформації, а саме для:

• рахівництва (безперервне накопичення і кла¬сифікація даних для оцінки діяльності підприємс¬тва);

•привернення уваги (регулярна звітність, яка містить інформацію про відхилення та їх інтер¬претацію за окремими сегментами);

•вирішення проблеми (інформація щодо мож¬ливих результатів майбутніх дій та рекомендації щодо вибору оптимального варіанту).

Таке визначення завдань бухгалтерського облі¬ку дає змогу говорити про необхідність створення глобальної системи бухгалтерського обліку, яка має забезпечити інформаційні потреби як зовніш¬ніх, так і внутрішніх користувачів

Отже, глобальна система бухгалтерського обліку - це система збору, перетворення та на¬дання зовнішнім і внутрішнім користувачам на¬дійної, доречної та своєчасної інформації про минулі та майбутні господарські операції підпри¬ємства з урахуванням можливого впливу відповід¬них чинників.

Отже, в сис¬темі синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтер¬ського обліку можна отримувати окрему інформа¬цію, що цікавить різних користувачів

У свою чергу, підприємства мають повіту свободу дій щодо організації тієї частини бухгалтерського обліку, яка не регламентується державою. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство само¬стійно розробляє систему і форми внутрішньогос¬подарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських доку¬ментів.Оскільки одна частина бухгалтерського обліку регламентується державою, а інша встановлюєтьсясамим підприємством, важливе значення має узго¬дження вимог користувачів щодо формування та обсягу звітних показників. Аналогічного погляду дотримується і М. Чумаченко, зазначаючи, що "необхідний консенсус, який підводив би нас до того, що ми домовляємося про принципи форму¬вання інформації для користувача" [30].

Тому створення глобальної системи бухгал¬терського обліку в Україні потребує насамперед реальної участі податкових органів у реформі бух¬галтерського обліку. Це дасть змогу ліквідувати "штучні" розбіжності в підходах до визначення термінів, оцінки і формування, інформації в об¬ліку та оподаткуванні.