МЕТОДИКА АУДИТУ ВИТРАТ ПIДПРИEМСТВ ТОРГIВЛI НА МАТЕРIАЛАХ СП "ПОЛIСЕРВIС"

Контролюючи залишок по статті "Незаверше¬не будівництво", аудитор повинен переконатися, що на цю статтю були перенесені залишки із та¬ких статей старого балансу, як "Незавершені капі¬тальні вкладення" та "Устаткування". При цьому застаріле, непридатне до використання устатку¬вання має бути списане на зменшення нерозподі¬леного прибутку попереднього звітного періоду, а устаткування, призначене для продажу, відобра¬жається у складі запасів-підприємства, тобто серед оборотних активів.

Особливу увагу аудитору слід приділити перевірці статті "Довгострокові фінансові інвести¬ції". В основному вона формується за рахунок перенесення сальдо із статті "Довгострокові фі¬нансові вкладення" попереднього балансу. Однак при цьому, існують певні особливості. Фінансові вкладення, які не відповідають визначенню акти¬вів за П(С)БО, мають бути списані за рахунок нерозподіленого прибутку. У новому балансі до цієї статті входять два рядки: 1) довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі; 2) інші довгострокові фінансові інвестиції. Тому аудитор повинен переконатись, що до першого зазначеного рядка відносяться дов¬гострокові фінансові інвестиції, розмір яких стано¬вить 25—50% капіталу об'єкта інвестуван¬ня. Решта є іншими довгостроковими фінансовими інвестиціями. Підприємство-клієнт має обгрунто¬вано вибрати один із методів оцінки інвестицій (за собівартістю, за сумою переоцінки, за нижчою з двох оцінок – собівартістю або ринковою вартіс¬тю), послідовно його застосовувати та розкрити у примітках. Якщо проводилась переоцінка довго¬строкових фінансових інвестицій, то контроль ві¬дображення її результатів відбувається аналогічно переоцінці, описаній за попередніми статтями не¬оборотних активів підприємства.

Починаючи із 2000р. у балансі підприємств з'явилася нова стаття необоротних активів — "Дов¬гострокова дебіторська заборгованість". Переду¬сім аудитор повинен впевнитись у правильності фор¬мування цієї статті із окремих складових поперед¬нього балансу. Так, в складі довгострокової дебі¬торської заборгованості відображується частина майна в оренді (довгостроковій), частина інших необоротних активів, що є дебіторською заборго¬ваністю, та частина дебіторської заборгованості, яка раніше відображалась у складі поточних акти¬вів, строк погашення якої більш як один рік і во¬на не стосується нормативного операційного цик¬лу. Треба також звернути увагу на оцінку довго¬строкової дебіторської заборгованості. Заборгова¬ність прострочена, яка є безнадійною, має бути списана на зменшення нерозподіленого прибутку.

Стаття нового балансу "Відстрочені податкові активи" станом на 01.01.2000 р. не буде мати за¬ лишку і її не заповнюють до введення в дію П(С)БО 17 "Податки на прибуток".

Перевіряючи правильність вхідного сальдо по статті "Інші необоротні активи" аудитор повинен пересвідчитись, що сюди ввійшли всі інші необоротні активи, які не знайшли відображення, по ін¬ших статтях необоротних активів. Ті з них, які не відповідають визначенню активів, мають бути спи¬сані.

Важливим напрямом аудиторського контролю вхідних залишків балансу є перевірка залишків по оборотних активах. Розглянемо основні завдання аудитора в цьому аспекті в розрізі окремих статей.При перевірці статті "Запаси" за їх окремими видами (рядки 100-140 балансу) аудитору потріб¬но пересвідчитись, що непридатні для використан¬ня або продажу запаси не визнаються активами і відповідно списані на зменшення нерозподіленого прибутку. Підприємство також має зробити перекласифікацію запасів, у разі потреби — переоцін¬ку з відповідним відображенням у Звіті про фі¬нансові результати. Особливу увагу слід приділи¬ти контролю відображення малоцінних і швидко¬зношуваних предметів (МШП). Тепер у балансі немає такої статті. Тому аудитор повинен переко¬натись у тому, що МШП, строк служби яких біль¬ше як 1 рік (незалежно від вартості), відображу¬ються у складі основних засобів, а строк експлуата¬ції яких менше року — серед виробничих запасів. Аудитор повинен звернути увагу на правильність формування залишку по незавершеному виробницт¬ву. Відповідно до національних П(С)БО із кінцево¬го залишку статті "Незавершене виробництво" за 1999 р. слід вираховувати адміністративні витра¬ти, витрати на збут та фінансові витрати, оскільки вони є витратами періоду, і віднести їх на змен¬шення нерозподіленого прибутку.

Однією із статей, яка має специфіку заповнення визначення сальдо у порівнянні із попередніми звітними періодами, є "Дебіторська заборгованість" за її видами (рядки 160-210 активу балансу). Пере¬віряючи правильність вхідних залишків по цих рядках, аудитор повинен:

• переконатись, що в склад дебіторської забор¬гованості перенесено сальдо рахунку 45 "Товари відвантажені" за ціною реалізації;

• впевнитись, що підприємство списало безна¬дійні борги та створило резерв сумнівних боргів (рядок 162), використовуючи методики, запропо¬новані П(С)БО;