МЕТОДИКА АУДИТУ ВИТРАТ ПIДПРИEМСТВ ТОРГIВЛI НА МАТЕРIАЛАХ СП "ПОЛIСЕРВIС"

1) проблема підтвердження початкових залиш¬ків на рахунках та у формах звітності підпри¬ємств, які раніше не проводили аудиторську пе¬ревірку, тобто аудит буде проводитись вперше, або попередня перевірка здійснювалась іншим аудитором;

2) проблема підтвердження початкових за¬лишків у звітності всіх, без винятку, підпри¬ємств у зв'язку з трансформацією бухгалтер¬ського балансу та Звіту про фінансові резуль¬тати станом на 1 січня 2000 року і перенесенню сальдо рахунків, які раніше велися на підпри¬ємстві, на рахунки Головної книги, відкриті з використанням нового Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Послідовно дослідимо суть зазначених проблем.

Відповідальність аудитора за початкові залишки при першій аудиторській перевірці підприємства клієнта.

Для підтвердження вхідних залишків при першій аудиторській перевірці аудитору слід керуватися На¬ціональним нормативом аудиту (ННА) 15 "Став¬лення аудитора до початкових залишків по рахун¬ках обліку підприємства під час першої ауди¬торської перевірки". Цей норматив у сукупності із іншими було затверджено рішенням Аудиторської палати України (АПУ) від 18.12.98р. №73 та введено в дію з 1 січня 1999 р. Однак у ньому не досить повно та чітко дано порядок контролю сум вхідних залишків по рахунках, окремі викладені положення містять деякі суперечності і неточності, потребують додаткових роз'яснень.

Цей норматив може застосовуватись і в тих випад¬ках, коли звіти за попередній звітний період пере¬віряв інший аудитор. Якщо аудитор здійснює ауди¬торську перевірку вперше, то з самого початку він не має доказів, які підтверджують правильність вхід¬них залишків по рахунках і у бухгалтерському ба¬лансі. Разом з тим обов'язком аудитора є отримання достатніх аудиторських доказів з використанням не¬залежних та узгоджених процедур і на цій основі обгрунтований висновок щодо достовірності переві¬реної фінансової звітності. Тому аудитор зобов'я¬заний впевнитись, з урахуванням межі суттєвості, в правильності початкових сальдо на рахунках.

Згідно з п.2 ННА 15, якщо аудиторська перевір¬ка проводиться аудитором вперше, йому необ¬хідно отримати докази того, що у початкових зали¬шках по рахунках бухгалтерського обліку не існує невірних даних, які можуть істотно вплинути на фі¬нансові звіти за попередній період (на думку О.Петрик (25), тут треба замість слів "за попередній період" вжити вираз "поточного періоду, що перевіряється", оскільки йдеться не про підтвердження минулих зві¬тних форм, а про перевірку теперішніх

фінансових звітів і вплив на них вхідних сальдо); кінцеві зали¬шки попереднього періоду були правильно перенесе¬ні у фінансову звітність поточного періоду; послідо¬вно використовувалася відповідна облікова політика або інформація про зміни, які вносилися в неї і були розкриті у встановленому порядку (тобто у приміт¬ках до звітності). Крім перевірки вхідних залишків аудитору необхідно звернути увагу на умовні зо¬бов'язання, які не мали у звітності грошової оцінки або не відносились до попередніх звітних періодів, але передбачались у майбутньому (вони розкрива¬ються у примітках).

Послідовність перевірки аудитором вхідних по¬чаткових залишків подано на рис3.

Кількість, суть та види аудиторських доказів, а також глибина перевірки вхідних залишків за¬лежать від:

1) облікової політики, яку використовує під¬приємство, та їх незмінності;

2) того, чи перевірялась раніше фінансова звіт¬ність цього підприємства іншими аудиторами, і якщо перевірялась, то на подальші перевірки впливає також вид висновку, який було видано (якщо раніше було зроблено негативний, умовно-пози¬тивний, висновок або дано відмову від думки, то аудитор не може покладатись (довіряти) залиш¬кам за попередньою звітністю і повинен вжити додаткових заходів з їх перевірки), та чи були підприємством здійснені необхідні коригування і виправлення помилок за рекомендацією ауди¬тора;

3) суті рахунків, по яких потрібно підтверджу¬вати залишки, ризику виникнення і суттєвості по¬милок, які можуть на них бути виявлені, а також величини їх загального впливу на достовірність звітності в цілому.Аудитор повинен впевнитись у тому, що за¬лишки, які є по рахунках Головної книги, було отримано клієнтом у процесі ведення бухгалтер¬ського обліку господарських операцій з неухи¬льним дотриманням обраної облікової політики, а також з'ясувати, чи змінювалася облікова по¬літика підприємства у поточному обліковому пе¬ріоді в порівнянні із попереднім, і якщо зміню¬валась, то чи були відповідно відкориговані вхі¬дні залишки по рахунках, тобто чи було забез¬печено зіставність відповідних показників звіт¬ності. Крім того, аудитору слід впевнитись у правильності документального оформлення та роз'яснення (відповідним наказом керівництва) зміни облікової політики і правильності її засто¬сування у поточному році.