Аналіз доходів, витрат і прибутковості банку

Аналітичне вивчення витрат проводиться за даними:

• Примітки 2.2. Відсоткові витрати.

• Примітки 5. Загальноадміністративні витрати.

• Примітки 6. Витрати на персонал.

• Примітки 7.Чисті витрати на формування резервів.

• Примітки 8. Витрати на податок на прибуток.

• Примітки 9. Непередбачені доходи/витрати.

• Примітки 23. Нараховані витрати до сплати.

• Баланс операційного дня.

• Кошториси витрат.

Відсоткові витрати включають витрати за коштами, отриманими від банків, від клієнтів, за випуском цінних паперів як боргових зобов'язань та ін.

До загальноадміністративних витрат належать адміністративні витрати, амортизація, збиток від продажу основних засобів, оренда, інші податки та інші витрати.Статті витрат на персонал включають зарплату, витрати на соціальне забезпечення, інші обов'язкові нарахування та інші витрати на персонал. Також у примітці 6 вказується середня кількість працівників.

Витрати на безнадійні та сумнівні борги показуються за статтями: кошти в інших банках, кредити та заборгованість клієнтів, інвестиційні цінні папери, дебіторська заборгованість за операціями банку. Кожна з них розкриває відрахування до резерву, повернення списаних активів, списання безнадійних активів.

Інформація за вищеназваними статтями вивчається шляхом порівняння з даними кошторису попередніх років, за структурою статей та установ банку.

Факторний аналіз прибутковості капіталу банку

Прибутковість роботи банку вивчають за такими показниками: прибутковість акціонерного капіталу (ROE) і прибутковість активів (ROA).

Перший визначають відношенням отриманого банком чистого прибутку до акціонерного капіталу або прибутку на акцію до курсу акції. Він показує вигідність бізнесу для акціонерів та вигоду альтернативного вкладення капіталу. Наприклад, акціонер одного банку отримав на акцію у 100 грн 15 грн прибутку, а іншого банку — на акцію у 100 грн 13 грн прибутку. Звісно, що вкладення коштів у перший банк будуть вигіднішими.

Прибутковість активів дає оцінку роботи менеджерів з управління банком. Вона показує вміння керівництва банку досягати завдань, які поставлені акціонерами.

Ці два показники взаємопов'язані. Методика їх аналізу відома як аналіз прибутковості банку, або як аналіз Дюпона (фірми, що вперше застосувала цю методику). Факторна модель аналізу прибутковості передбачає три етапи.

Перший — це виявлення, вивчення та оцінка взаємозв'язку між прибутковістю капіталу й активами банку. Це дозволяє вивчити керованість співвідношенням між ризиком і прибутками банківського бізнесу. Вона записується так: