Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи підвищення їх ефективності” (на матеріалах АКІБ “УкрСиббанк")
Так виявляється роль організації, що займається сертифікацією та ліцензуван¬ням. Вона повинна контролювати і після цього сертифікувати запропоновані виго¬товлювачем програмні продукти, підтвер¬джуючи відповідність заявленим алго¬ритмам і відсутність таких частин програ¬ми, що працюють у режимі, який не відповідає опису. Виробники сертифікованих програм одержують від цієї ор¬ганізації ліцензії на право їх поширення.
На підставі наведених міркувань спро¬буємо визначити деякі суттєві норми, що регламентують правові наслідки обміну електронними документами. Та¬ка регламентація потрібна тільки у разі конфлікту, тому встановлювані норми повинні визнаватися судом.
Зупинимо¬ся на відкритих системах, оскільки для за¬критих юридичне забезпечення простіше: така система як обов'язкову умову приєднання до неї може встановити будь-які вимоги (вони фіксуються у договорі про приєднання або надання послуг).
Перш ніж використовувати електрон¬ний документообіг, необхідно здійсни¬ти деякі юридичне значимі дії:
• зафіксувати алгоритм підпису та відповідний алгоритм перевірки (ключі). Цим особа заявляє про визнання певної процедури перевірки істинності підпи¬саного нею документа;
• заявити про це офіційно, тобто пере¬дати комусь на збереження офіційно виз¬наний алгоритм перевірки (відкритий ключ);
• подбати про надання зазначеного алгоритму (ключа) адресатам. У разі змін ужити заходів щодо попередження адресатів і зберігача про нові алгоритми.Електронний документ, підписаний укладачем, має ту ж силу, що й доку¬мент на паперовому носії, підписаний ним же і засвідчений печаткою або будь-яким іншим законним способом. Якщо документ завірено нотаріусом, до нього необхідно додати також електронний підпис нотаріуса. При цьому алгоритми перевірки підписів (відкриті ключі) но¬таріусів надаються суду (на його вимогу).
Світова практика доводить, що еле¬ктронні документи гарантують такий же рівень безпеки, як і паперові, а крім того — великий ступінь надійності і швидкість опрацювання. Безумовно, для цього сторони, що використовують у своїй практиці електронний обмін даними, повинні дотримуватися необхідних технічних і юридичних вимог.
Закони України про електронний до¬кументообіг та про електронний підпис мають базуватися на функціонально-еквівалентному підході. Однак його за¬стосування не повинно призвести до встановлення для користувачів систем електронної передачі даних жорсткіших стандартів надійності (і пов'язаних із ними витрат), ніж ті, що діють у сфері обігу паперових документів.
За юридичною силою електронний підпис має бути рівнозначним власноручному підпису при дотриманні вимог, встановлених законодавством України.
Ще одне суттєве вдосконалення, що буде нами запропоновано – впровадження на Україні єдиного реєстру електронних підписів.
Прикладом для впровадження такого реєстру може послугувати впроваджений не так давно єдиний державний реєстр застави рухомого майна, що був реалізований за допомогою і за рекомендаціями іноземних спеціалістів із високорозвинутих країн Західної Європи та США, де такий реєстр існує вже давно і дозволив вирішити проблему подвійної застави та гарантувати сторонам абсолютну законність операції й уникати обману з боку недобрососвістних партнерів.
Запропонований нами варіант, наскільки відомо автору, не існує ще в жодній країні. Основна суть запропонованої ідеї зводиться до того, що державними органами створюється єдина база даних електронних підписів. Будь-яка особа, незалежно від того юридична вона чи фізична, може зареєструвати свій електронний підпис (надавши до органу всі необхідні данні) і отримати дискету. В цьому випадку вже відразу вирішується питання про використання для створення електронного цифрового підпису сертифікованого програмного забезпечення, яке відповідає встановленим вимогам безпеки, а отже захищає права та інтереси всіх учасників розрахунків.
При реєстрації юридичних осіб, можна встановити обов’язковим обмеження на керівників по праву підписувати ті чи інші документи, обмежені на суму, що будуть внесені до єдиного реєстру. Це дозволить встановлювати повноваження особи, що підписує електронний документ на відповідність повноважень, а також допоможе виконати певні обмеження, що наприклад встановлюються Національним банком України на те, що комерційні банки можуть вступати у договірні відносини лише з ідентифікованими особами. Таку інформацію може надавати єдиний реєстр, який, в свою чергу, буде перевіряти її в момент реєстрації.