ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Тут СС - власні засоби, ПС - притягнуті засоби, ТРС - поточні і рассчет-ные рахунка, ДС - термінові депозити, МБКП притягнуті міжбанківські креди-ти, ВН - внески населення.
Інтерпретація цієї регресійної моделі така. У середньому рівень банків-ського прибутку в найбільшій мері визначається такими складовими притягну-тих засобів, як поточні і розрахункові рахунки клієнтів і термінові депозити, а також величиною власних засобів, у меншій мері - величиною валюти балансу, розміром статутного фонду, притягнутого міжбанківського кредиту і внесків населення.
Отримана регресійна модель свідчить про наступний.
Сформована усереднена по всіх банках структура пасивів ( питома вага у валюті балансу власних засобів - 8,04 %, статутного фонду - 2,37 %, що те-чуть і розрахункових рахунків клієнтів - 10,15 %, термінових депозитів - 7,89 %, отриманих міжбанківських кредитів - 3,45 %, внесків населення - 5,8 %, відно-сини притягнутих засобів до власних - 3,78) у середньому по моделі може за-безпечити одержання 16435,18 тис. грн. ( це на 0,07 % менше середнього зна-чення прибули по вибірці даних ).
Низький рівень капіталізації більшості комерційних банків України змушує їхньої звістки політику, спрямовану на досягнення високого рівня при-були, тому що шлях забезпечення росту власного капіталу за рахунок нагрома-дження прибули є одним з найпростіших, найменш дорогих і найбільш безпеч-них ( з погляду володіння контрольним пакетом акцій ). Така політика зв'язана з високим ступенем ризику, Оскільки існує монотонна залежність рівня прибут-ковості банківських операцій від ступеня їхнього ризику, тобто збільшенню можливості одержання доходу відповідає зростання ступеня ризику. Особливо небезпечна тактика залучення ресурсів вкладників слабко забезпечених влас-ним капіталом з наступним кредитуванням приблизно в тих же обсягах. Така не зважена політика приводить до погано керованих процесів [12].
ВИСНОВКИРесурсна база банку має найважливіше значення і є основним чинником успішної його діяльності, тому що формування ресурсів і надання кредитів зна-ходяться в тісному взаємозв'язку.
Значення власних ресурсів банка складається насамперед у тім, щоб під-тримувати його стійкість. На початковому етапі створення банку саме власні засоби покривають першочергові витрати, без яких банк не може почати свою діяльність. За рахунок власних коштів банки створюють необхідні їм резерви. Нарешті, власні ресурси є головним джерелом вкладень у довгострокові активи.
Структура акціонерного капіталу різних банків неоднорідна. Акціонер-ний капітал підрозділяється на власне акціонерний капітал, що складається з грошей отриманих від емісії простих і привілейованих акцій, надлишкового ка-піталу і нерозподіленого прибутку; банківські резерви, що складаються з резер-ву на випадок непередбачених витрат, резерву на виплату дивідендів, резерву на покриття непогашених боргів ; довгострокові зобов'язання банку.
Перед комерційним банком коштує важлива задача - вибрати такий по-рядок формування власного капіталу, що при мінімумі витрат на устаткування і функціонування забезпечував би виплату достатніх дивідендів акціонерам, створюючи тим самим умови для подальшого розвитку комерційного банку.
Притягнуті засоби банків покривають понад 90 % усієї потреби в грошо-вих ресурсах для здійснення активних операцій. Роль їх виняткова велика. Мо-білізуючи тимчасово вільні засоби юридичних і фізичних осіб на ринку кредит-них ресурсів, комерційні банки з їхньою допомогою задовольняють потреба народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетво-ренню грошей у капітал.
Комерційні банки в умовах конкурентної боротьби на ринку кредитних ресурсів повинні постійно піклується як про кількісний, так і про якісне поліп-шення своїх депозитів. Вони використовують для цього різні методи. При цьо-му усі банки дотримують кілька основних принципів організації депозитних операцій. Вони полягають у наступному:
- депозитні операції повинні сприяти одержанню прибутку чи створюва-ти умови для одержання прибутку в майбутньому ;
- депозитні операції повинні бути різноманітними і вестися з різними суб'єктами ;