Види банківських ризиків

Якщо спробувати об`єднати зазначені проблеми, то їх впровадження, на перший погляд, призведе до ще більшого ускладнення розрахунку цього норматива, але якщо банку надати можливість аргументованого права визначення належності того чи іншого клієнта до групи інсайдерів при кредитуванні - це буде сприяти підвищенню якості аналітичної роботи як самих банків, так і банківського нагляду.

Валютний ризик при кредитуванні

При наданні кредитів в іноземній валюті крім кредитного ризику, який завжди присутній при кредитуванні незалежно від того, в якій валюті надається кредит, має місце також і валютний ризик.

Валютний ризик - можливість втрат, пов`язаних із зміною курсів іноземних валют. При цьому, ризик кредитної угоди визначається зміною валютного курсу на майбутній потік платежів в погашення заборгованості за кредитом.Уповноважені банки при здійсненні кредитування в іноземній валюті покладають, як правило, валютний ризик на позичальника. Наприклад, за кредитною лінією ЄБРР для розвитку малих і середніх підприємств валютний ризик несуть безпосередні отримувачі кредитів. У зв`язку із погіршенням ситуації на грошово-кредитному ринку, яка призвела до підвищення курсу долару США, ряд підприємств-позичальників відчули на собі його негативний вплив. Враховуючи, що вартість кредиту у гривневому еквіваленті значно збільшилася, відповідно і потреба у гривні для купівлі іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитом (у порівнянні з графіком повернення кредиту) також зросла.

Уповноважені банки самостійно оцінюють та приймають рішення щодо зниження валютного ризику при кредитуванні. При цьому, якість оцінки валютного ризику залежить від компетенції та професіоналізму працівників банку.

З метою досягнення мінімізації валютного ризику, пов`язаного з коливанням курсів валют, уповноважені банки мають застосовувати різні методи страхування (управління) валютних ризиків.

Суть основних методів управління зводиться до того, щоб здійснити валютообмінні операції до того, як виникне несприятлива зміна курсу, або компенсувати втрати від такої зміни за рахунок угод з валютою, курс якої змінюється в протилежному напрямку. Комерційні банки можуть здійснювати це через форвадні угоди, операції типу «своп», опціонні угоди, фінансові ф`ючерси, структурну балансировку (активів та пасивів, кредиторської та дебіторської заборгованості, яка дозволить перекрити втрати від зміни валютного курсу прибутком) тощо.

Враховуючи загострення ситуації на грошово-кредитному ринку та з метою підтримки ліквідності банків, зменшення валютних ризиків, що виникають при кредитуванні, Національний банк України прийняв ряд упереджуючих заходів. Серед них: обмеження кредитування в іноземній валюті уповноваженими банками суб`єктів господарювання придбанням тільки товарів критичного імпорту (які ввійшли до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1145), зменшення загальної суми кредитів в іноземній валюті розміром, що не перевищує 20% кредитного портфелю банку. Крім того, рекомендовано комерційним банкам утримуватися від активних операцій, особливо по приросту кредитних вкладень та надання міжбанківських кредитів.

Ризик у зовнішньоекономічній діяльності

Коли у 1998 році значно загострилася ситуація на валютному ринку України внаслідок тяжкої кризи, яка охопила міжнародні фінансові ринки, зокрема фінансовий ринок Росії, державою були вжиті негайні заходи стосовно мінімізації ризику у зовнішньоекономічній діяльності. З метою недопущення неконтрольованого розвитку ситуації на фінансовому ринку України, зменшення безпосереднього впливу російської фінансової кризи, вжиття термінових заходів щодо соціального захисту населення Кабінет Міністрів України і Національний банк України прийняли спільну постанову від 10.09.98р. №1413, якою затверджені Антикризові заходи фінансової стабілізації. Виконання цих заходів сприяло збільшенню і концентрації надходжень іноземної валюти на валютний ринок України, розширенню можливостей імпортерів у придбанні іноземної валюти.

Враховуючи, що значна частина розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України з країнами Заходу здійснюється у ВКВ, був забезпечений захист таких розрахунків від різноманітних ризиків шляхом оптимального поєднання валютно-фінансових та цінових умов зовнішньоекономічного контракту. До валютних умов, які регулюють розрахунки між контрагентами, відносяться: встановлення валюти ціни (валюти контракту) та валюти платежу (валюти розрахунків), а у випадку їх неспівпадання і курсу, за яким валюта ціни має бути перерахована в валюту платежу, а також узгодження застережень, направлених на зменшення або усунення валютного ризику.