Моделювання діяльності банків, фондових бірж та акціонерних підприємств

• оптимальне керування ліквідними ресурсами підприємства;

• фінансове планування;

• оцінка ризику та прибутковості окремих операцій;

• раціональне комбінування надходжень та платежів;

6) стратегією та моделлю. Як складові частини банківського маркетингу можна виділити:• збирання інформації, необхідної для вивчення ринку;

• вивчення товару та визначення його ціни;

• організація збуту послуг.

Метою збирання інформації є визначення реального (освоєного) та потенційного ринку даного комерційного банку (КБ), вивчення потреб та очікувань цього ринку. Для характеристики ринку визначається загальна частка, що належить банку, у тому числі частка ринку позик та депозитів, а також ринку окремих видів послуг; порівнюється ринок даного КБ із ринком інших конкуруючих кредитних установ. Велике значення для детального вивчення ринку має його сегментація.

В основі сегментації лежить характер банківських послуг (кредитні, операційні, інвестиційні та інші), клієнтурна ознака (юридичні та фізичні особи, корпорації, банки-кореспонденти, уряд). Використовується також географічна, демографічна, психокультурна та поведінкова сегментація. При сегментації ринку підприємств враховується розмір підприємства, сфера діяльності, кількість працюючих, рівень підготовки керівника, характер попиту (первинний чи вторинний).

На підставі інформації про ринок КБ розробляє власну стратегію:

• продаж нових або освоєних послуг старим клієнтам;

• проникнення (продаж старих послуг новим клієнтам на старому ринку);

• розвиток (продаж старих послуг на новому ринку);

• диверсифікація (продаж нових послуг на новому ринку).

Важливою складовою частиною банківського маркетингу є вивчення характеру послуг, що продаються, та цін на них [20, 21]:

де ЦК – ціна за кредитні послуги чи договірний відсоток за кредит; – середня ціна кредитних ресурсів чи основний процент; ДН – договірна надбавка; ДЗ – договірна знижка.

Залежить від:

1) офіційної чи облікової відсоткової ставки;

2) рівня відсотків за міжбанківськими кредитами та внесками.

Слід розрізняти ринкову та реальну ціну ресурсів. Реальна ціна є скоригованою на норму обов’язкових резервів ринкова ціна:

де РЦкр – реальна ціна кредитних ресурсів; РЦр – середньозважена ринкова ціна ресурсів; Nфр – норма відрахування до фонду регулювання кредитних ресурсів.