Роль резервного капіталу, спеціальних фондів і резервів у формуванні власного капіталу банку
Критично недокапіталізованіМенше встановленого мінімуму на суму, що становить понад 20 % установленого мінімального розміру регулятивного капіталуМенше 2 %Менше 1,3 %Більше 60 % регулятивного капіталу
не впливає на обсяг податкових зобов’язань саме власника корпоративних прав: унаслідок його проведення податкові платежі лише перекладаються з емітента корпоративних прав на їх власника. Фактично за рахунок доходів власників корпоративних прав сплачується частка податку на прибуток емітентів цих прав. Після цього зазначена «податкова економія» емітента вже не розподіляється між власниками корпоративних прав, а залишається у розпорядженні емітента.
Рис. 2.8. Податкові аспекти стягнення податку на дивіденди
Податок на дивіденди не застосовується у разі виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі підприємства-емітента. У цьому разі сума податку на прибуток не зменшується на суму дивідендів, що спрямовується до статутного капіталу, і підлягає оподаткуванню на загальних умовах.
Що стосується періодичності виплати дивідендів, то її обмежено лише для акціонерних товариств — один раз на рік за підсумками календарного року. Це питання регулюється ст. 37 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Для інших видів господарських товариств законодавчі обмеження на періодичність виплати дивідендів не встановлено.
Підсумовуючи, наголосимо на доцільності стимулювання збіль¬шення власного капіталу банку за рахунок надання таких податкових пільг:
звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку, який спрямовується на збільшення статутного капіталу банку шляхом його реінвестування;
звільнення від оподаткування податком на прибуток дивідендів, сплачених (нарахованих) юридичним і фізичним особам у формі акцій (паїв, часток), емітованих банком, який нараховує дивіденди.
ЛІТЕРАТУРА
1.Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ // Урядовий кур’єр. — 2001. — 17 січня. — С. 5—13.
2.Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV // Там само. — 1999. — 15 вересня. — С. 5—12.
3.Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київ¬міськбуд»» від 20 квітня 2000 р. № 1694-ІІІ // Там само. — 2000. — 18 травня. — С. 8.
4.Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства» від 4 жовтня 2001 р. № 2747-ІІІ // Там само. — 2001. — 31 жовтня. — С. 2.
5.Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Галицькі контракти. — 1996. — № 42. — С. 40—50.
6.Закон України «Про державну таємницю» від 10 вересня 1999 р. № 1079-ХІV // Урядовий кур’єр. — 1999. — 24 листопада. — С. 1—11.
7.Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ // Там само. — 2001. — 25 квітня. — С. 1—13.