Роль резервного капіталу, спеціальних фондів і резервів у формуванні власного капіталу банку

Економічну сутність переоцінювання основних засобів і нематеріальних активів як складових власного капіталу банку унаочнює механізм відображення її у фінансовому обліку (табл. 2.9).

 

Таблиця 2.9

ВІДОБРАЖЕННЯ ОБЛІКУ БАНКАМИ ПЕРЕОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Зміст операціїДебет рахункаКредит рахунка

Результати дооцінки основних засобів або нематеріальних активів4400 «Основні засоби»5100 «Результати переоцінки основних засобів»

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

4300 «Нематеріальні активи»5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»

одночасно:51004409 «Знос основних засобів»

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

51014309 «Знос нематеріальних активів»

Уцінка основних засобів або нематеріальних активів5100, 7499 «Інші небанківські операційні витрати»4400

4500

одночасно:5101, 74994300

4409, 45095100

43095101

Вибуття основних засобів або нематеріальних активів, які раніше були переоцінені51005040 «Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження»

51015040

Наведені у табл. 2.9 проведення не показують джерело переоцінки основних засобів чи нематеріальних активів. Створюється уявлення про основні засоби і нематеріальні активи як про самозростаючі, тобто такі, що їх вартість змінюється без реального руху коштів. Водночас фактично є два джерела збільшення власного капіталу — додаткові внески учасників (акціонерів) і чистий прибуток банку. Внаслідок переоцінки основних засобів або нематеріальних активів у балансі банку виникає нереалізований результат (доходи або витрати), пов’язаний зі зміною ринкової вартості об’єкта переоцінки.

Відображення у балансі банку переоцінки основних засобів і нематеріальних активів певною мірою нагадує нереалізований ре¬зультат від переоцінювання іноземної валюти (банківських металів).Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено можливість (за умови затвердження Національним банком України) включення до додаткового капіталу банку резервів переоцінки, причому лише основних засобів і нереалізованої вартості «прихованих» резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання. Обмеження, встановлені чинним законодавством і застосовувані НБУ щодо включення резервів переоцінки у розрахунок регулятивного капіталу, спричинені, зокрема, потребою захисту інтересів кредиторів (вкладників, акціонерів) і основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Фактично йдеться про те, що у фінансовому обліку резерв переоцінки основних засобів і нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу. У розрахунку ж регулятивного капіталу враховується результат переоцінки лише основних засобів.