Роль резервного капіталу, спеціальних фондів і резервів у формуванні власного капіталу банку
До складу власного капіталу банку входять резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви. Чинним законодавством України регулюється порядок створення та використання лише статутного і резервного капіталу банку. Банки також зобов’язані формувати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Фонди, призначені для розширення матеріально-техніч¬ного забезпечення діяльності банку, вирішення соціальних питань і матеріального стимулювання його працівників, банки мають право створювати самостійно з урахуванням вимог чинного законодавства (якщо такі існують).
Хоча складові власного капіталу суттєво різняться за економічною сутністю, порядком формування та використання, спільним для них є використання такого найважливішого (для окремих складових — єдиного) джерела формування, як прибуток після оподаткування.
Резервний капітал формується в процесі подальшої (після створення) діяльності банку. Він призначений для покриття можливих збитків по операціях і послугах, які надає чи виконує банк. Наявність резервного капіталу забезпечує фінансову стійкість банку, що, в свою чергу, позитивно впливає на підвищення його платоспроможності і зменшує вірогідність банкрутства.
Характеризуючи резервний капітал, слід ураховувати особливості його формування і використання, які виникли із набранням чинності (у січні 2001 р.) Законом України «Про банки і банківську діяльність».
З даних табл. 2.7 видно, що після прийняття цього Закону призначення резервного капіталу пов’язується передусім з покриттям непередбачених збитків по всіх статтях активів і позабалансових зобов’язань. Разом з тим Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав проводить зазначені виплати власнику таких прав незалежно від того, чи була діяльність підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду за наявності інших власних джерел для виплати дивідендів. Виходить, що дивіденди можуть бути нараховані за рахунок, наприклад, резервного капіталу. Однак у будь-якому разі власні джерела мають формуватися за рахунок чистого прибутку.
Таблиця 2.7
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕЗЕРВНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ
До набрання чинності Законом України «Про банки і банківську діяльність»Після набрання чинності (17.01.2001) Законом України «Про банки і банківську діяльність»
1. Призначення резервного капіталу
Для покриття можливих втрат по банківських операціях, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях у разі браку прибутку відповід¬ного рокуДля покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів і позабалансових зобов’язаннях
2. Джерело формування
Чистий прибуток банку
3. Розмір резервного капіталу та розмір відрахування до нього
Установлювався загальними зборами акціонерів (учасників), однак мінімальний розмір резервного капіталу не міг бути меншим 25 % статутного капіталу, а розмір відрахувань — меншим 5 % чистого прибуткуУстановлюються загальними зборами учасників, однак розмір відрахувань до резервного капіталу має бути не меншим 5 % від прибутку банку до досягнення ними 25 % розміру регулятивного капіталу банку
4. Строк формування
Не визначений
5. Засоби впливу, застосовувані за порушення порядку формування і використання резервного капіталу