Сутність та економічна характеристика банківських вкладів

Залучаючи вклади фізичних осіб, слід враховувати трудомісткість такого залучення, існуючі обмеження на роботу з фізичними особами, а також їх чутливість, неадекватність поведінки обставинам і ситуації, що складаються на грошовому ринку. Так, традиційні вкладники, особливо власники невеликих за розміром вкладів, можуть забирати свої кошти з банків з метою одержання в іншому місці більшого доходу. Такий процес в іноземній літературі називається дезинтермедіацією (disintermediation). Разом з тим, залишки на рахунках дрібних вкладників стабільніші за вклади, що складаються з рахунків декількох великих клієнтів. Важливою умовою роботи банків з великими вкладниками, особливо з їх строковими депозитами, є створення та підтримування на відповідному рівні високоліквідних активів, які слугують резервом на випадок дострокового вилучення депозиту клієнтом. Це може трапитися не лише у зв’язку з виникненням у банку фінансових проблем, а й з виникненням у клієнта сумнівів щодо надійності банку чи появою можливості вигіднішого розміщення коштів.Практичний інтерес і важливість для банку має структурування клієнтських коштів за видами валют і строками повернення. Це потрібно для підтримування платоспроможності та ліквідності банку, врахування валютного ризику, прогнозування активних операцій. Як видно з даних табл. 3.2, більшу питому вагу мають кошти в національній валюті, проте досить значну частку становлять й кошти в іноземній валюті. Коливання питомої ваги коштів в іноземній валюті у загальній сумі залучених коштів передусім залежать від поточного валютного курсу гривні, інфляційних очікувань юридичних і фізичних осіб, стану платіжного балансу, наявності та умов обов’язкового продажу валютної виручки. Так, починаючи з 1995 р. валютний курс національної валюти коливався значно повільніше, а темпи інфляції знизилися, що спричинило наприкінці 1997 р. відповідне зниження (до 26 %) питомої ваги валютних вкладів у загальній сумі залучених коштів. Однак фінансова криза 1998 р. призвела до зниження валютного курсу гривні і вплинула на зростання питомої ваги валютних коштів. Стабільність валютного курсу протягом 2000—2001 рр. вплинула на зменшення частки коштів в іноземній валюті.

Таблиця 3.2

СТРУКТУРА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ БАНКІВ ЗА ВИДАМИ ВАЛЮТ І СТРОКАМИ ПОВЕРНЕННЯ

(на кінець періоду, %)

Показник1996 р.1997 р.1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.

Кошти у національній валюті — усього69,674,061,056,261,567,7

з них:

до запитання72,463,363,566,769,960,1

строкові27,636,736,533,330,139,9

Кошти в іноземній валюті — усього30,426,039,043,838,532,3

з них:

до запитання58,150,855,156,947,037,1

строкові41,949,244,943,153,062,9

Разом100100100100100100

Питома вага строкових депозитів у загальній сумі залучених коштів у національній валюті протягом розглянутого періоду коливалася — зростала до кінця 1998 р., потім дещо знизилася і на кінець 2001 р. знову зросла.

Динаміка залучення строкових вкладів і вкладів до запитання в іноземній валюті до кінця 1999 р. характеризується відносно незначною амплітудою коливань питомої ваги строкових депозитів у загальній сумі залучених коштів в іноземній валюті — у межах від 41,9 % до 53 %. Однак у 2000—2001 рр. відбулося зростання питомої ваги строкових валютних коштів.