Сутність та економічна характеристика банківських вкладів
власне строкові вклади, коли кошти повертаються вкладникові тільки після закінчення встановленого строку, до цього вони знаходяться у повному розпорядженні банку;
вклади з попереднім повідомленням про вилучення коштів. Вони передбачають надходження до банку повідомлення вкладника про дострокове вилучення коштів. Строк надання повідомлення заздалегідь обумовлюється в угоді між вкладником і банком. У такому разі депозитний процент знижується до рівня, передбаченого за вкладами до запитання.Ощадні вклади призначені для нагромадження та вкладання грошових заощаджень. Для цих вкладів характерним є повільне, плавне зростання, а також те, що використання ощадних вкладів здебільшого відбувається через тривалий проміжок часу. Вони не мають фіксованого строку зберігання, не призначені для поточних розрахунків або з самого початку вкладені не на заздалегідь обумовлений строк. Інша особливість цих вкладів — видача власникові вкладу іменного свідоцтва у формі ощадної книжки. Різновидом ощадного вкладу є рахунки з випискою стану ощадного вкладу. Вилучення коштів з ощадного вкладу регламентується у депозитному договорі, можливе після подання вкладником до банку попереднього повідомлення. Строк повідомлення про вилучення коштів може визначатися законодавчо або в індивіду¬альному порядку в депозитній угоді.
Зберігання заощаджень юридичних і фізичних осіб на ощадних вкладах спричинюється різними мотивами і за своєю економічною сутністю може мати різне призначення. Можна вирізнити зберігання заощаджень цільове і без чітко вираженого цільового призначення. Банки, зокрема, можуть приймати цільові вклади на дітей, для придбання автомобілів, житла, інших товарів тривалого користуван¬ня та таких, що дорого коштують. Один з мотивів — збереження звич¬ного рівня і структури споживання після виходу на пенсію. В такому разі використовуються пенсійні вклади. Вони призначені для акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян з метою одержання ними по досягненні пенсійного віку додаткової пенсії.
Основою ресурсної бази конкретного банку є розміщені в ньому кошти клієнтів. Клієнтська база банків за своїм складом неоднорідна. Насамперед слід вирізняти кошти юридичних і фізичних осіб — груп клієнтів, принципово різних за фінансовими можливостями, мотивацією зберігання коштів і подальшим їх використанням, розмірами вкладів, потребами у додаткових послугах тощо. Розробляючи та впроваджуючи певні банківські продукти, кожний банк повинен ураховувати специфічні особливості різних груп клієнтів.
Таблиця 3.1
СТРУКТУРА КОШТІВ НА РАХУНКАХ ПІДПРИЄМСТВ І НАСЕЛЕННЯ В БАНКАХ УКРАЇНИ
(на кінець періоду, %)
Показник1996 р.1997 р.1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.
Усього коштів підприємств, організацій та населення в банках100100100100100100
у тому числі:
кошти підприємств та організацій76,263,962,764,864,656,5
вклади населення23,836,137,335,235,443,5
* Розраховано за: Бюлетень НБУ. — 2002. — № 2. — С. 58,59.
З даних табл. 3.1 видно, що кошти підприємств та організацій перевищують вклади населення. Це цілком закономірне явище, оскільки перші є тими суб’єктами економіки, які розпоряджаються значним обсягом коштів суспільства, здійснюючи підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку. Крім того, згідно з чинним законодавством України юридичні особи зобов’язані зберігати кошти в банках (за винятком готівки у межах її ліміту в касі). На фізичних осіб таке зобов’язання не поширюється, хоча законодавча і виконавча влада, а також банки докладають значних зусиль щодо залучення готівки до банків, розширення сфери безготівкових розрахунків населення. Низький рівень доходів населення, високий ступінь тінізації української економіки та недовіра населення до банківської системи негативно позначаються на ресурсній базі банків. Станом на 1.01.2002 р. показник М0 (гроші поза банками) становив 43 % від загальної суми наявної грошової маси України. Це кошти, що потенційно можливо й доцільно залучити до банківської системи. Завдання банків, зокрема, полягає у створенні сприятливіших умов залучення коштів, розробленні нових і вдосконаленні існуючих фінансових інструментів.