Роль міжбанківського кредиту у формуванні банківських ресурсів

Таблиця 4.4

КРЕДИТИ, НАДАНІ БАНКАМИ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Показник (за станом на кінець року)1994 р.1995 р.1996 р.1997 р.1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.

Усього кредитів, млн грн.3586269331370949115918531923

Темп зростання (відносно попереднього року), %17514914769122166104

у тому числі:

централізовані ресурси На-ціонального банку України (рефінансування), млн грн.105349474825505498433562

Темп зростання (відносно попереднього року), %332136174619989130

Кредити, надані банками, млн грн.25327745954644466014201361

Темп зростання (відносно попереднього року), % 1091661198114921596Як видно з наведених даних, заборгованість за наданими міжбанківськими кредитами збільшилася за аналізований період у 5,4 раза. Питома вага централізованих ресурсів Національного банку України в загальному обсязі наданих міжбанківських кре¬дитів практично не змінилася й перебувала на рівні близько 29 %. Централізовані ресурси НБУ за аналізований період збільшилися в 5,4 раза, а кредити, надані банками, — у 5,4 раза.

На розвиток міжбанківського кредитування суттєво вплинули грошово-кредитна політика, яку проводив Національний банк України, та застосовувані ним методи кредитування. Загалом можна виділити такі основні етапи еволюції кредитних відносин Національного банку України з банками. Від початку створення НБУ такі відносини мали не ринковий, а суто адміністративний характер розподілу емісійних ресурсів між банками. Здійснювалося безпосереднє централізоване кредитування міністерств і відомств з метою покриття нестачі грошових ресурсів у певній галузі економіки, а також надання кредитів Мінфіну на покриття дефіциту державного бюджету. Емісійні кредити надавалися на той час за пільговими процентними ставками. Це порушувало ринкову рівновагу процентних ставок у всіх секторах грошового ринку, прискорювало процес знецінення грошей.

Після 1993 р. обсяги кредитних емісій почали зменшуватися, що дало змогу НБУ розпочати запровадження економічно обґрунтованої системи регулювання грошового ринку з відповідними інструментами. Практику надання емісійних кредитів некредитоспроможним клієнтам було припинено із запровадженням у 1994 р. кредитних аукціонів, через які ресурси надходили до банків, а далі — в економіку. Такі аукціони були ціновими, проводилися за американською моделлю. Починаючи з 1995 р. НБУ фактично відмовився від централізованого розподілу кредитних ресурсів на пільгових умовах, про що свідчила практика проведення цільових кредитних аукціонів з продажу кредитів банкам для кредитування підприємств, які потребували державної фінансової допомоги. Розвиток ринку державних цінних паперів дав змогу НБУ запровадити у 1996 р. ломбардне кредитування банків під заставу облігацій внутрішньої державної позики. З 1997 р. НБУ започаткував ще один спосіб рефінансування — операції з цінними паперами на умовах угоди РЕПО, які стали додатковим джерелом покриття потреби банків у ресурсах і підтримки їх ліквідності. На відміну від інших інструментів рефінансування, операції РЕПО здійснювалися, як правило, за ставкою, яка часом була нижчою, ніж облікова ставка НБУ (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВНАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ*

(середньозважена річна, %)

Період (рік)Установлена облікова ставкаФактична ставка за інструментами