Теоретичні засади формування банківського капіталу в умовах ринкової економіки
в тому числі:
оплата праці59,051,149,648,951,6
доходи від продажу продуктів сільського господарства2,53,04,65,26,9
пенсії та допомоги, стипендії19,525,023,820,920,9
продаж іноземної валюти3,012,45,94,84,0
інші надходження16,08,516,120,216,6
Грошові витрати та заощадження (всього)100100100100100
в тому числі:
купівля товарів і оплата послуг81,366,570,271,576,3
податки та інші витрати9,111,913,917,514,9
придбання іноземної валюти8,116,28,24,73,5
приріст заощаджень і придбання цінних паперів1,55,47,76,35,3
Перевищення доходів над витратами, у відсотках до грошових доходів6,54,33,83,66,0З даних таблиці видно, що найбільшу частку в структурі грошових доходів населення становить оплата праці. За останні роки вона дещо знизилася (з 59 % у 1995 р. до 51,6 % у 2001 р.). Це відповідало і відповідає негативним тенденціям, притаманним економіці України, зокрема спаду виробництва, скороченню зайнятості населення, тінізації економіки. За експертними оцінками, нині частки тіньової та офіційної економіки фактично зрівнялися. Тіньова економіка призводить до значних втрат бюджетних ресурсів, унеможливлює створення сприятливого інвестиційного середовища, дестабілізує грошовий обіг тощо. Нині в ній обертається 40 %, а то й більше, від валового внутрішнього продукту. Вона обходиться в 10—12 млрд. грн., які щорічно недоодержує державний бюджет [145, с. 5]. Ідеться, насамперед, про значне податкове навантаження на фонд оплати праці та доходи громадян. У сукупності на кожну зароблену гривню припадає майже 80 коп. податків. Окрім того, економіка, що базується на низькій вартості робочої сили, має такі вади: вона не стимулює розвиток виробництва, процес нагромадження, якісне відтворення людського ка¬піталу, отже, стримуються розвиток соціальної сфери та розв’я¬зання інших соціально-економічних проблем. Тому постає необхідність реформування системи оплати праці та здійснення на цій основі політики, яка б гарантувала випереджувальне зростання платоспроможного попиту населення та вартості робочої сили, стимулювала зростання продуктивності праці.
Водночас збільшилася частка соціальних виплат (з 19,5 % у 1995 р. до 20,9 % у 2001 р.), що характеризує не лише турботу держави про населення, а й говорить про скорочення зайнятості та зростання частки соціально незахищеного населення, вади чинної системи соціальних виплат.
Зростання частки доходів від продажу іноземної валюти показує, що вона за існуючих умов є однією з надійних форм заощаджень населення, причому значення її суттєво коливається. Це підтверджує також порівняння абсолютних сум купленої та проданої іноземної валюти за аналізований період. Населення у цілому купує іноземну валюту в значно більших обсягах, аніж продає: у 1995 р. це перевищення становило 1,2 млрд. грн., у 1998 р. — 2,5 млрд грн., у 1999 р. — знову 1,2 млрд грн. У 2000 р. уперше населення продало валюти більше — на 186 млн грн., ніж придбало, у 2001 р. — на 803 млн грн. Зазначимо, що традиційно високий попит на іноземну валюту як форму заощадження поряд з іншими негативними факторами зумовлює зниження курсу гривні щодо іноземних валют. Стабільність курсу гривні, навпаки, зумовлює розвиток заощаджень у грошовій формі, причому переважно у національній валюті.
Споживчі витрати населення за розглянутий період стабільно знижувалися, що за інших умов можна було б сприйняти за ознаку макроекономічного оздоровлення (якби заощадження та інвестиції зростали). Однак зменшення споживчих витрат супроводжувалося зростанням (з 9,1 % у 1995 р. до 14,9 % у 2001 р.) питомої ваги сплачуваних населенням податків та інших обов’яз¬кових платежів. Питома вага заощаджень та інвестицій у структурі витрат населення за розглянутий період суттєво не змінилася, що цілком відповідало кризовій (1991—1999 рр.) економічній ситуації в країні. Наведені в табл. 1.2 дані виявляють ще одну негативну тенденцію — зменшення частки перевищення доходів над витратами у загальній сумі грошових доходів населення. У 2000 р. мало місце реальне зростання ВВП (на 5,8 %), відбувалась гармонізація монетарної і бюджетної політики, запроваджувалась прозора схема міжбюджетних трансферів, почався наступ на негрошові трансакції.