Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційного банку можуть бути як українські, так і іноземні фізичні та юридичні особи, які утворюють статутний фонд банку. Правові умови створення комерційного банку не дозволяють виступати засновниками політичним партіям і профспілковим організаціям, спілкам, громадським фондам. Організаційно-правова форма кредитної установи не повинна виходити за межі банківського права, оскільки небанківські форми діяльності не можуть бути легалізовані у статуті банку. Банк за своєю правовою характеристикою — це господарське товариство, яке розглядається законодавцем як один із елементів банківської системи.При створенні банку засновниками має бути додержана вимога щодо мінімального розміру власного статутного фонду, залежно від того створюється банк за участю резидентів чи нерезидентів. Формування статутного капіталу має бути здійснено тільки за рахунок власних коштів засновників, акціонерів (учасників) у грошовій формі і частка будь-кого із зазначених осіб не повинна перевищувати 35 % статутного капіталу комерційного банку.* Нині встановлено мінімальний розмір статутного капіталу, еквівалентний 1 млн. євро: для новостворюваного банку за участю іноземного капіталу, частка якого становить до 50 %, — сума, еквівалентна 5 млн. євро на день підписання установчого договору, 50 % і більше — 10 млн евро. У діючих банків, що були зареєстровані Національним банком до 1 січня 1997 р., розмір статутного капіталу повинен становити суму. еквівалентну 3 млн. євро. Для банків, які були зареєстровані після 1 січня 1997 р., а також для новостворюваних банків визначений норматив капіталу встановлюється за вищезазначеними розмірами, починаючи після першого календарного року з початку їх діяльності.

Отже, статутний фонд є власними коштами банку, що складає матеріальну основу його діяльності. Саме цим визначається обсяг депозитів, які залучаються, що свідчать про реальні кредитні ресурси і в остаточному підсумку — про обсяг активних операцій банку. Закон забороняє банкам спрямовувати до статутних фондів інших підприємств і організацій більше 10 % їх власного статутного фонду.

Внесок засновників, акціонерів (учасників) до статутного капіталу комерційного банку здійснюється в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті — для нерезидентів України. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти та кошти, одержані в кредит.

Для формування статутного капіталу, до реєстрації комерційного банку, обласним управлінням Національного банку за місцем створення банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок для внесення визначеної установчими документами частки статутного капіталу.

Рішення про реєстрацію комерційного банку приймає Національний банк, який видає свідоцтво про реєстрацію та відкриває кореспондентський рахунок в обласному управлінні Національного банку за місцезнаходженням банку. У такому порядку банк набуває свого правового статусу і стає суб'єктом банківської діяльності. Проте на практиці Національний банк інколи застосовує такі санкції, як скасування раніше виданого дозволу на створення комерційного банку. Чи правомірно у такому разі припиняється дія правового статусу комерційного банку?

Якщо виходити із змісту Постанови Верховної Ради України від 1 лютого 1996 р. “Про введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, то це можливо, оскільки згідно з її п. 6 Національний банк зобов'язаний скасувати дозвіл на створення комерційних банків, які не виконали встановлених законодавством вимог щодо строків і розмірів збільшення статутних фондів.

Проте відповідно до Закону України “Про Національний банк України” та Закону України “Про банки і банківську діяльність” такого права центральний банк не має. Відповідно до ст. 48 зазначеного Закону про банки у разі порушення суб'єктами банківської діяльності чинного законодавства Національним банком можуть прийматися рішення про реорганізацію чи ліквідацію комерційного банку.

Таким чином, Національному банку не надано права скасовувати дозвіл на створення комерційних банків у разі порушення ними банківського законодавства, а названа норма банківського права не може виступати як правова основа для скасування правового статусу банків.

Національний банк дає згоду на відкриття філій і представництв комерційними банками, які вже зареєстровані. Яким є правовий статус цих суб'єктів?

Правовий статус філій банку

Філія банку — банківська установа, яка не є юридичною особою, діє від імені головного банку на підставі окремого положення, має свій субкореспондентський рахунок або працює на єдиному кореспондентському рахунку з головним банком та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію, за умови наявності і в межах дозволу, наданого їй банком як юридичною особою.