Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні

- визначення та проведення грошово-кредитної політики, узгодженої з її Основними засадами;

- регулятивна функція (встановлення правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку, визначення системи порядку і форм платежів, проведення банківського та валютного регулювання та інше);

-монопольне здійснення емісії грошей та організація їх обігу;

-реєстраційно-наглядова функція;

-зовнішньоекономічна функція;

- методологічна та методична функція у сферах банківської статистичної інформації та статистики платіжного

балансу, розвитку сучасних банківських технологій тощо;

- банківське обслуговування;

- функція кредитора останньої інстанції для комерційних банків, яка забезпечує отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування;

- накопичення та зберігання золотовалютних резервів та валютних цінностей;

- сприяння кадровому забезпеченню банківської системи.

До інших функцій Національного банку можна віднести, наприклад, здійснення емісії приватизаційних паперів (ст. 8 Закону “Про банки і банківську діяльність”).

Крім того, функції Національного банку можуть поділятись на внутрішні та зовнішні, що здійснюються як у межах України, так і поза ними у разі представлення інтересів держави та Національною банку у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними організаціями, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків. Слід підкреслити, що Закон обмежує функції Національного банку, оскільки він не може конкурувати з комерційними банками, які є його клієнтами (“банк банків”).

Схема 5. Функції Національного банку України

Функції Національного банку України (схема 5) схожі з функціями зарубіжних центральних банків. Це пояснюється тим, що головні державні банки несуть здебільшого однакове функціональне навантаження, захищаючи державні інтереси. При цьому всі структурні підрозділи центральних банків, здійснюючи покладені на них функції, забезпечують реалізацію загальних функціональних завдань цього органу.

Повноваження Національного банку України та його вищого і керівного органів — Ради та Правління

Але функціям будь-якого органу державного управління притаманні завжди визначені законодавчими актами повноваження. Відповідно до закону, який визначає статус Національного банку України, вони за формою впливу можуть бути адміністративно-правовими, цивільно-правовими, організаційно-регулюючи-ми (операційними). Повноваження центрального банку мають в основному економічну спрямованість, оскільки застосування наданих законом Національному банку прав безпосередньо обумовлено економічними інтересами і змінюють, встановлюють або припиняють економічні відносини між сторонами у грошово-кредитній сфері.

Повноваження, визначені законом для Національного банку України, поділяються за суб'єктами їх застосування. У ст. 9 Закону “Про Національний банк України” закріплені повноваження Ради Національного банку, а за ст. 15 для виконання покладених функцій Правління Національного банку має застосовувати властиві йому повноваження щодо керівництва Національним банком. Формою реалізації повноважень для Ради Національного банку є рекомендації або рішення щодо конкретних цілеспрямованих дій, пов'язаних з питаннями її відання (наприклад, форми оплати праці працівників Національного банку, кошторис доходів та витрат банку, зміна розміру статутного капіталу та інше).Особливою формою реалізації статусу вищого органу управління Національного банку є право застосування Радою Національного банку відкладального вето щодо окремих рішень Правління Національного банку з питань, віднесених до її компетенції. При цьому Закон передбачає збалансований механізм прийняття або відхилення вето Ради Національного банку. Слід зазначити, що повноваження Ради не поширюються безпосередньо на Голову Національного банку, якщо він не обраний одночасно Головою Ради Національного банку. Голова Національного банку здійснює власні повноваження, закріплені у ст. 19 цього Закону, несе персональну відповідальність за діяльність Національного банку України і тому за обсягом наданих повноважень він є досить самостійною і впливовою посадовою особою, яка здатна видавати розпорядчі акти для системи Національного банку та діяти від його імені у відносинах з органами державної влади і місцевого самоврядування.