Творчість Ле Корбюз’є

Також Ле Корбюз’є відомий по створенню свого «Комфортабельного крісла». У ньому особливо підкреслене розходження між несущою структурою і невесомою частиною. Крім того, одна частина є цілком зовнішньою, а інша - внутрішньою і призначена знаходитися в безпосередньому контакті з людським тілом; один елемент належить до області опуклостей, іншій - увігнутостей і т.д. У кріслі присутний парадоксальний контраст між величезними шкіряними подушками і дуже легкою на вид опорою, максимальним комфортом і мінімальним використанням матеріалів і «праці», що зробила сучасна технологія; і проте обидві частини (і легка і масивна), що начебто спеціально дають можливість побачити структуру і «механізм» крісла.

Меблі Ле Корбюз’є стали зараз класичними. Нововведення Ле Корбюз’є не були визнані сучасниками. Створивши свою колекцію меблів, що, на його думку, повинна була стати єдиновикористовуємою, він більше не повертався до дизайну, будь те предмети чи архітектура. Весь свій талант, неординарне мислення Ле Корбюз’є направив в область містобудування - у сферу створень унікальних споруджень.

Висновки

Початок архітектурної діяльності Ле Корбюз’є збігається з початком XX століття. Це був час експериментування, пошуків нової художньої правди, і її знаходили іноді там, де, здавалося, панувала тільки утилітарність. Зодчі-новатори прагнули знайти шлях до нової архітектури, з огляду на потреби сучасної людини, призначення будинку, матеріали і методи будівництва.

На початку 1920-х Ле Корбюз’є остаточно сформулював принципи домобудівництва, що оформилися за назвою пуризму. Свою позицію Ле Корбюз’є пропагував у 1920- 1926 роки журналі "Експрі нуово" ("Новий дух"). Він сформулював п'ять принципів: будинок повинний бути на стовпах, із плоским дахом, із гнучким внутрішнім плануванням, стрічковими вікнами і вільно організованим фасадом. У них виражаються не тільки матеріальні, але і естетичні прагнення.До створення первинної архітектурно-просторової композиції Ле Корбюз’є прийшов через застосування стандартних будівельних елементів. Корбюз’є бачив у стандартизації не тільки зручність і здешевлення будівництва, але головним чином варіантоздатність. Він знайшов нове художнє вираження шляхом застосування стандартної деталі.

Ле Корбюз’є будував багато. Його творіння знаходяться на чотирьох континентах, вони прикрашають міста Франції, Німеччини, Швейцарії, Італії, Росії, Алжиру, США, Бразилії. Він міг би побудувати і більше, якби не консерватизм, недалекоглядність його сучасників.

Повставши проти епігонства й еклектизму в архітектурі, Ле Корбюз’є уловив потреби сьогодення.

І нехай не завжди був він послідовний у своєму світогляді, що лежить в основі його творчості, у спрямованості своєї творчості він не помилявся. Він працював для майбутнього.

Список використаної літератури

1.Ле Корбюзье. Градостроительство. – М., 1981.

2.Ле Корбюзье. Жилой комплекс в Марселе. – М., 1979.

3.Ле Корбюзье. К архитектуре. – М., 1982.

4.Ле Корбюзье. Лучезарный город. – М., 1977.

5.Ле Корбюзье. Модулер. – 1986.

6.Ле Корбюзье. Пять отправных точек современной архитектуры. – М., 1982.

7.Ле Корбюзье. Уточнения по поводу современного состояния архитектуры и градостроительства. – М., 1983.

8.Самин Д.К. 100 великих архитекторов.- М., 2001.