Чи була альтернатива нацизму в Німеччині

Частина німців пасивно підтримувала нацистський режим, інша частина була захоплена новою ідеологією та фанатично вірна їй. Перша група складалась із робітничого класу, ліберальної та католічної буржуазії, їх воля до опору була зламана дуже швидко (за винятком меншості, яка героїчно боролась з нацизмом всі ці роки). Схоже на те, що готовність підпорядкуватись нацизму була психологічно обумовлена станом внутрішньої втоми та пасивності. Робітничий клас в Німеччині зазнав поразки в революції 1918 року. Робітничий клас покладав великі надії на перемогу соціалізму або на покращення економічного, політичного та соціального становища. Але ці надії потерпіли фіаско. На початку 30-х років результати перших перемог робітничого класу були повністю знищені, що в свою чергу призвело до глибокого розчарування, невіри у своїх лідерів, сумніву у доцільності політичних організацій, політичної діяльності. Робітники лишалися членами своїх партій, але втратили віру в ефективність політичної боротьби. Мабуть для людини немає нічого тяжчого ніж відчувати себе самотнім, не належним до великої групи. Тому громадянин Німеччини повинен був вибрати між самотністю і почуттям єдності з Німеччиною , більшість вибрала єдність. Тому нападки на Німеччину ,або пропаганда проти німців, тільки підсилювала лояльність тих хто ще себе не ототожнював з нацистами. Страх перед ізоляцією і відносна слабкість моральних принципів допомагає будь-якій партії завоювати владу над державою.

Дрібні службовці та ремісники вітали нацистську ідеологію. Ця група населення складала масову опору нацистського руху. Нацистська ідеологія – дух сліпого підкорення вождю, ненависть до расових та політичних меншин, жадоба до завоювань та володарювання, звеличення німецького народу. Ось що пише Гітлер про задоволення , яке дає масам володарювання : “Чого вони хочуть –це перемоги сильнішого та знищення або капітуляцію слабкого” Це підкорило німців, перетворивши їх у палких прихильників нацизму. Чому так сталось? Чому нацистська ідеологія так сподобалась низам середнього класу? Ці люди завжди відрізнялись вузьким світоглядом, любов’ю до сильнішого и ненавистю до слабкого, обмеженістю, ворожістю, скупістю відчуттів та в грошах, - а особливо аскетизмом, підозрілістю та ненавистю до незнайомців , а знайомі завжди викликали заздрість. Індивід відчував причетність до стійкої системи, де у нього було своє місце. Але затиснутий між робітничим класом та вищими класами середній клас був найбільш беззахисним. Кайзер та держава ось що було основою, на якій будувалось життя дрібної буржуазії, їх падіння зруйнувало цю основу. Інфляція нанесла смертельний удар по бережливості та престижу держави. Крім того похитнулася остання опора середнього класу - сім”я. Упав авторитет батька .

Молодь робила все по-своєму, не дивлячись на те підтримують це батьки чи ні.. Крах попередніх символів влади, авторитету монархії та держави відбився і на особистому авторитеті батьків. В нових умовах старше покоління розгубилось та було менш пристосованим ніж молодь Економічне становище молоді було підірване. Ринок вільних професій був перенасиченим. Ті що повернулися з війни вважали ,що вони заслуговують на кращу долю. Особливо це стосувалось молодих офіцерів, які за декілька років звикли командувати та відчували владу, вони не могли змиритись з положенням дрібних службовців. Велика кількість фронтовиків являла собою резервуар військової енергії.Селяни були незадоволені кредиторами, у яких вони були в постійних боргах.

Більшість народу було охоплено відчуттям особистої нікчемності та безсилля.

Населенню повторювали знову і знову: індивід – ніщо, він не має значення; він повинен визнати свою особисту нікчемність, розчинитися у вищій силі та відчувати гордість від своєї участі в ній, знищити своє “я”. Бог, Доля, Необхідність, Історія та Природа – ось вищі сили яким вони вклоняються. Натовп було перетворено в стадо , масу в плебс.

Фашизм був реакцією буржуазії на розповсюдження комуністичної ідеології.

“НСДАП- як стверджував Гітлер є греблею на шляху більшовизму”. Важливу роль у встановлені нацизму відіграли представники великого капіталу та напіврозорені юнкери. Без їх підтримки Гітлер ніколи не зміг би перемогти, а ця підтримка була обумовлена економічними інтересами. Заможні класи розраховували, що нацизм направить загрожуючий їм емоційний заряд в інше русло та підпорядкує націю їхнім економічним інтересам.

Cередній клас, який був охоплений страхом перед монополістичним капіталізмом, охоплений тривогою та ненавистю. Середній клас охопила паніка, він готовий був підкоритись силі і в той же час стати над безсилим та безправним. Ці почуття були використані іншим класом для встановлення режиму, який повинен діяти в його особистих інтересах.

Нацизм психологічно відродив нижні верстви населення і в той же час зруйнувавши їх соціально-психологічні позиції. Нацизм мобілізував енергію населення і перетворив її в силу, яка бореться за економічну та політичну мету германського імперіалізму.