Чи була альтернатива нацизму в Німеччині

Версальський договір та інші договори зафіксували повоєнну розстановку сил у світі. Проте бажаної стабільності у світі не було досягнено, рівновага підривалась як незадоволеними державами переможцями так і національною образою переможених, котрі вважали що такий стан шкодить національним інтересам їхніх країн, вони мріяли про зміни та навіть про реванш. До протиріч між переможцями та переможеними додались протиріччя між самими переможцями.27 лютого 1917 царську владу в Росії було повалено, 2 березня 1917 року російський монарх зрікся престолу. Заручившись підтримкою значної кількості солдатів, матросів та робітників більшовики на чолі з В.І. Леніним 25 жовтня (7 листопада) 1917 провели державний переворот, після чого влада перейшла до Рад. Захопивши владу, партія більшовиків розгорнула нещадну боротьбу зі своїми противниками. Вони широко практикували арешти, розстріли, конфіскацію майна і т.п. Заарештовували царських генералів ,офіцерів, чиновників, промисловців, купців і як “ворогів народу” розстрілювали без суду й слідства. Терор, примусове виселення, трудова повинність ось основні методи діяльності більшовиків. Жовтнева революція стала національною катастрофою, яка привела до численних жертв та встановленню тоталітарного режиму, вона мала величезний вплив на розвиток Росії та всього світу у 20 сторіччі. На території колишньої Російської імперії виникла нова тоталітарна держава - Союз Радянських Соціалістичних Республік. Ця держава залишила за собою чимало рис російського самодержавства, а саме збереження “єдиної та неподільної”. Побудувати власні держави вдалося народам Фінляндії, Польщі та Прибалтики.

Після першої світової війни світ розколовся на два протилежні табори, на дві протилежні соціальні системи. В європейських столицях розробляли плани та заходи які запобігали розповсюдженню комуністичної ідеології, та ізоляції комуністичного режиму.

Після закінчення війни Німеччина головний конкурент Англії була розгромлена. Територія Англії збільшилась на 2,6 млн. кв. км., а населення майже на 13 млн. чоловік. Перемога далась Англії нелегко - 875 тис загинуло, понад 2 млн. чол.. поранено, 70% торгового флоту знищено. До того ж в період війни Великобританія користувалася американською фінансовою допомогою внаслідок чого після війни з кредитора перетворилась на боржника. Торгівельний оборот зменшився майже у двічі. У 1917-18рр. країною прокотилася хвиля мітингів з вимогою припинити війну. Дедалі ширшого розвитку набирав страйковий рух, який у 1919 охопив понад 2,5 млн. чоловік. У відповідь на вимогу страйкарів королівська комісія встановлює 7-годинний робочий день та підвищує зарплатню робітникам. В колоніях з новою силою почалася національно-визвольна боротьба. Індію, Афганістан, Єгипет та Ірландію охопила національно-визвольна боротьба, яка також охопила арабські ,іранські та турецькі землі, окуповані Англією. З 1920 до 1922 економічна криза охопила і саму Англію. Активно почали боротьбу за свої права тред-юніони. Економічна криза Англії обумовлювалася технічною відсталістю. Економічна криза та низький рівень життя населення зумовлювали посилення страйкового руху. У серпні 1924 відбулася перша національна конференція тред-юніонів. У ніч на 4 травня 1926р. розпочався масовий страйк в якому взяло участь понад 5 млн. чол. Страйк продовжувався 8 місяців. Цей страйк не досяг бажаного результату – зарплатня знизилась, а робочий день збільшився до 8 годин. Внаслідок світової економічної кризи обсяг промислового виробництва знизився на 15%. Безробіття досягло 30-35%. З метою покращення ситуації уряд відмовився від принципу вільної торгівлі і запровадив політику протекціонізму.

Франція закінчила війну з величезними економічними та людськими втратами. Її північні райони були розорені. Промисловість, транспорт, фінанси та сільське господарство були підірвані. Разом з тим повернення Ельзасу та Лотарингії зміцнило індустріальний потенціал країни. Все це дозволило економіці розвиватися швидкими темпами. Широкого розмаху у Франції набув страйковий рух. У 1919 в ньому взяло участь понад 1 млн. чоловік. Уряд задовольнив вимоги страйкарів –була підвищена заробітна платня, впроваджено 8-годинний робочий день. У роки часткової стабілізації економіки(1924-1930рр.) значного рівня розвитку досягли металургійна, машинобудівна, авіаційна та хімічна промисловості. Разом з тим наприкінці 20-их з’явилися симптоми нової економічної кризи. Вплив депресії на Францію був найсильнішим у 1930-1936 рр. У цей період обсяг промислової продукції і національний прибуток зменшився майже на 30%. Зовнішня торгівля скоротилася на 60%. Промислова криза доповнилася аграрною – обсяг сільськогосподарської продукції зменшився на 40%. У 1932 році виникають фашистські організації “Вогняні хрести”, “Французька дія”. Економічна криза дестабілізувала й владні структури. У 1931-32рр. У Франції змінилось 7 кабінетів міністрів.У роки першої світової Іспанія зберігала нейтралітет і використовувала його для розбудови економіки. Вона постачала метал, вугілля, руду до воюючих країн, що приносило великі прибутки підприємцям. Після війни Іспанська промисловість втратила замовлення, що призвело до різкого збільшення кількості безробітних. У серпні 1917р. країну охопив загальний політичний страйк. Під впливом населення уряд запровадив 8-годинний робочий день. В листопаді1921 виникла Іспанська Комуністична Партія ( ІКП ). Влітку 1921 року іспанська армія була розгромлена в Марокко. Народ рішуче виступив проти війни. У ряді військових гарнізонів відбулися повстання солдат. У країні назрівав політичний переворот. 13 вересня 1921 року генерал Прімо де Рівера очолив антиурядовий путч. Сформувати новий кабінет міністрів було доручено Рівері. В країні встановлюється жорстокий авторитарний режим. Прийшовши до влади, Рівера замість цивільного уряду створив військову диктатуру, запровадив сувору цензуру, заборонив ІКП. Ліві партії вели нещадну боротьбу проти режиму, зростав вплив профспілок, виявляло своє незадоволення безземельне селянство. Навіть середній клас відійшов від диктатора. Диктатор намагався вийти з кризи але це не вдалося і в січні 1930 р. Прімо де Рівера подав у відставку.