Чи була альтернатива нацизму в Німеччині
В середині 20 років економіка Німеччини поступово почала виходити з кризи . Але 1929 року Німеччину як і весь світ охопила економічна криза. Скоротилися обсяги виробництва, зросло безробіття, сотні тисяч селян продали свої наділи. Кількість безробітних зросла до 5 млн. Уряд не зміг стабілізувати ситуацію. Цим негайно скористався Гітлер, який закликав до рішучих дій. Після чергового зниження зарплатні країною прокотилась хвиля мітингів і демонстрацій. Вплив комуністів і лівих соціал-демократів зростав, що стурбувало німецьких промисловців та представників середнього класу. Їм була потрібна політична сила, здатна зупинити економічний хаос. Таку силу вони вбачали у партії Гітлера. 30 січня Гітлерові було доручено сформувати новий кабінет міністрів, а Гітлер був назначений рейхсканцлером. Так до влади у Німеччині прийшли нацисти.
3. Дуче, фюрер - роль вождя, диктатора у становленні фашизму.
У 1919 році як наслідок поразки у війні в Італії з”явилась нова політична сила, яка не визнавала правил парламентської гри, яка базувалася на зброї, військовій дисципліні та демагогії. То були Фаші ді комбаттімента - бойові групи. Вони були сформовані за місцевими ознаками, тим самим підкреслюючи свій зв”язок з населенням та проблемами даного регіону. Ці групи не мали єдиного центру. Їх об”єднав навколо себе – Беніто Муссоліні, “дуче”-“великий”.
Муссоліні (Mussolini) Беніто (1883-1945), фашистський диктатор Італії у 1922-43. Політичну кар”еру почав в соціалістичній партії. В 1919 заснував фашистську партію. Здійснивши «похід на Рим» (28 жовтня 1922), Муссоліні захопив владу і 1 листопада 1922 очолив уряд Італії. Муссоліні володів диктаторськими повноваженнями. Уряд Муссоліні ввів в країні режим фашистського терору, проводив агресивну зовнішню політику, разом з фашистською Німеччиною розв’язав 2 світову війну. В 1945 захоплений італійськими партизанами та розстріляний.
Головними напрямками діяльності фаші стала пропаганда та збройна боротьба з соціалістами, яких вони називали ворогами Італії. Фаші видавали декілька газет. Ідеологія фаші нічим не відрізнялась від звичайного націоналізму та шовінізму, вона була розрахована на широкий загал.
По-перше пропагувалася велич Італії, тобто реставрація Великої Римської Імперії.
По-друге ненависть викликала демократія, вона повинна бути знищеною.
По-третє ненависть до “червоних”, вони були досить небезпечними конкурентами у політичній боротьбі.
Муссоліні протиставив себе комуністам. Чим сильніша економічна криза, тим менший авторитет демократів, фашисти ставали сильнішими. У 1922 році Муссоліні утворив Велику Фашистську Раду.
Фашизм, який виник в Італії, швидко розповсюдився по всьому світу. Італійський фашизм став першим досвідом влади партії нового типу, не комуністичного напрямку, тому фашизм насамперед явище італійське.Велику роль у становленні фашизму в Італії і Німеччині зіграли керівники, вожді правлячих партій. Значення особистості в історії країн дуже велике.
У Німеччині в 1919 році слюсар Антон Дрекслер та журналіст Карл Харер створили – ДАП (Німецьку Робітничу Партію). Основними постулатами цієї організації були націоналістичні лозунги: німці – велика раса, яка повинна керувати світом, євреї та комуністи загрожують її чистоті, тому необхідно звільнити робочих від марксизму. Крім цих вимог ДАП не мала чіткої програми.
У 1919 році до ДАП вступає Адольф Гітлер, який бере в свої руки керівництво пропагандою. Виникає питання що являв собою Гітлер як людина і як політичний та військовий діяч.
ГІТЛЕР (Hitler) Адольф (20 квітня 1889, Браунау на Інні, Австро-Угорщина — 30 квітня 1945, Берлін), фюрер та імперський канцлер (диктатор) Німеччини (1933-45).
Гітлер народився у сім”ї австрійського митника. В перші роки війни записався добровольцем до германської армії. Служив рядовим, потім єфрейтором, приймав участь у бойових операціях. Був двічі пораненим, нагороджений Залізними Хрестами II і I степенів. 30 квітня 1945 в обложеному Берліні Гітлер покінчив життя самогубством.