Чи була альтернатива нацизму в Німеччині
Нацизм –це психологічна проблема, але самі психологічні фактори зрозумілі лише при умові їх формування під впливом соціально-економічних та економічних факторів. Нацизм – це економічна та політична проблема, але без врахування психологічних факторів неможливо зрозуміти, як він отримав владу над цілим народом.
1.Вступ.
28 жовтня українці святкувала 60-ту річницю визволення території України від німецько-фашистських загарбників. З усіх республік, що входили до СРСР Україна понесла найбільші матеріальні та людські втрати. І саме українські воїни зробили один з найбільших внесків у перемогу над фашизмом.
В наш час чимало людей у різних країнах заговорили про відродження такого державного устрою як тоталітаризм. У багатьох країнах існують нацистські організації, що ведуть пропаганду серед громадян за відродження цього режиму. Деякі країни лише є демократичними лише формально, а насправді проводять диктаторську політику. Однією з таких держав була Югославія, де з приходом Слободана Мілошевича почалися утиски національних меншин.
У своїй роботі я вирішив розглянути питання альтернативи тоталітарному режиму Німеччині у першій половині ХХ століття. На мою думку, це питання дуже актуальне і в наш час. Проаналізувавши і зробивши висновки з помилок минулого ми матимемо шанс не повторити їх у майбутньому.
2.Соціально-політичне та економічне становище Європи після світової війни. Передумови народження та перемоги нацизму .
Закінчилась Перша Світова війна в якій брали участь 38 держав, близько 74млн. чоловік, на полях битв загинуло близько 10 млн. чоловік та було поранено та скалічено приблизно 20 млн. чоловік. Ця війна за розмахом, втратам та соціально-політичним наслідкам не мала собі рівних у всій попередній історії. Війна мала величезний вплив на економіку, політику, ідеологію, на всю систему міжнародних відносин, війна призвела до краху наймогутніших європейських держав та створенню новітньої геополітичної ситуації у світі. Крім того війна наклала відбиток на психологію багатьох людей, з’явились люди яким подобалось воювати, які у війні бачили сенс свого життя. Крім того на полях битв Першої Світової війни з’явилось новітнє озброєння, а саме танки, бойові літаки та хімічна зброя.
28 червня 1919 року держави-переможці - США, Британська імперія, Франція, Італія, Японія, Бельгія та інші, з одного боку, та переможена Німеччина з іншого підписали ганебний для Німеччини ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР. Згідно з яким Німеччина втрачала частину своїх територій та всі колонії, сухопутна армія була обмежена числом 100 000 чоловік, різко обмежувався німецький військово-морський флот, заборонялось мати підводні човни, такі ж обмеження стосувались і військової авіації. Німеччина позбавлялася права ввозити сировину придатну для використання у військовій галузі. Країна була проголошена відповідальною за розв’язання війни та завдані війною збитки. Німеччина повинна була платити репарації.
У 1918 році наприкінці війни розпалася Австро-Угорська імперія на уламках утворились нові держави Австрія, Угорщина, Югославія, Польща, Чехословаччина.
10 вересня 1919 року був підписаний Сен-Жерменський договір який наклав на Австрію тяжкі фінансово-економічні і репараційні зобов’язання, суворі військові обмеження.
27 листопада 1919 у місті Неї було підписано договір з Болгарією. Наслідками участі Болгарії у війні на боці австро-німецького блоку були кабальні умови миру та економічна криза.
4 червня 1920 року згідно з Тріанонським мирним договором на Угорщину було накладено значні репарації, чисельність її армії обмежувалась, крім того вона не мала права мати авіацію, танки, й важку артилерію.
10 серпня 1920 з султанською Турцією було підписано Севрський договір згідно з яким Туреччина фактично втрачала державний суверенітет, що призвело до поширення національно-визвольного руху який змів османський уряд та севрський диктат. 20 листопада 1923 року підписано Лозаннський мирний договір згідно з яким Туреччина втрачала частку своїх територій, але зберегла свій державний суверенітет.