Твори для 5 класу (29 штук)

Образ дiвчини-тополi можна зустрiти, наприклад, у баладi Т. Г. Шевченка "Тополя". Дiвчина, довго чекаючи свого милого, перетворилася на тужливу тополю, випивши зiлля бабусi-ворожки:

Зiлля дива наробило —

Тополею стала.

Не вернулася додому,

Не дiждала пари;

Тонка-тонка та висока —

До самої хмари.

А Леся Українка у вiршi "Красо України, Подiлля!" чудово змальовує український пейзаж:

Он де балочка весела,

В нiй хорошi, краснi села,

Там хатки садками вкритi,

Срiбним маревом повитi,

Коло сел. Стоять тополi,

Розмовляють з вiтром в полi.

Тополя використовується i в господарствi як будiвельний матерiал. М'яка деревина тополi йшла на виготовлення човнiв. Iз цього дерева отримували жовту фарбу, а кора тополi використовувалася при вичинцi шкiр.

Твiр-оповiдання. Їжачок

Одного разу влiтку я зi своїм другом Миколою зiбрався за суницями. Пiшли в лiс. Стояв погожий сонячний ранок. Могутнi дерева вкрилися сивим серпанком туману. Веселi променi сонця позолотили верхiв'я молодих дубiв, ясенiв, i вже грайливо гойдається на їхньому, яскраво-зеле ному сплетiннi листя. Йдемо наче м'яким килимом, а не по травi, i залишаємо слiд. Це збивається сива роса, до якої сонце ще не добралося. Мiж росянистою травичкою видно червонi шапочки суниць. Вони немовби ще дрiмали, схиливши голiвки одна на одну. Потривожили їх, почали збирати. Щоб не загубитися, ми перегукувалися.

Назбиравши повен кошик суниць, я покликав товариша, i ми пiшли додому. Недалеко вiд дороги пiд кущиком побачили маленького їжачка. Вiн враз згорнувся в клубочок. Я сказав Миколi:

— Давай вiзьмемо його додому, вiн житиме з нами.

— Давай, — вiдповiв той.

Ми поспiшили додому. А вдома у нас жила кiшка Мурка. Побачивши звiрка, вона сама наїжачилась, якось по-гусячи засичала. Отак неприязно вона поставилась до гостя. Налили їжаковi в блюдце молока. Але вiн до нього навiть не пiдходив. Тодi ми вийшли з кiмнати. Дивимося у вiкно. Їжачок несмiливо наблизився до молока. Тiльки насмiлився його скуштувати, а Мурка його лапою… I боляче вкололася. Бiльше вона його не чiпала.