Твори для 5 класу (29 штук)
Зима — це досконалiсть. Щоб там не говорили про зиму люди. Адже навiть найколючiшi снiжинки мають прекрасний вiзерунок. Дмухнiть на них — i вони розтануть вiд тепла вашого подиху. Отже, значить — ваше серце не застигло. Воно спроможне розтопити лiд i творити добро. Згадайте, як приємно дарувати людям радiсть.
Це проста iстина, але в нiй — увесь сенс життя!
Твiр з народознавства. Без верби та калини нема України
Лiс та його скарби нерозривно пов'язанi з життям людини. Лiс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництвi та будiвництвi, у народних промислах i мистецтвi та ще багато де.
Але iснують ще й рослини, що зараз сприймаються як певнi символи. Скажiмо, улюблена рослина-символ у росiян — береза, у канадцiв — клен, а в українцiв символами є верба i калина. Недарма кажуть: без верби та калини нема України.
З давнiх-давен українцi шанували вербу. Часто в українському краєвидi можна побачити її схиленою над самою рiчкою. Казали: "Де верба — там i вода". Саме вербовi гiлочки використовували для розшукування пiд землею води. А там, де росте верба, — обов'язково буде вода. Тому так часто в тих мiсцях копали криницi. Верба сприятливо дiє на воду, вербовий дух люблять бджоли. Високо цiнуються вулики з вербових дощок.
Вербу завжди шанували. I зараз гiлочки верби, посвяченi в останню недiлю перед Великоднем — Вербну, вважаються магiчними. Був звичай, коли матерi по черзi "били" свяченими галузками своїх дiтей, примовляючи:
Не я б'ю — верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
З верби здавна виготовляли нацiональнi музичнi iнструменти: кобзи, бандури. Також робили з неї меблi, ложки, човни.
Без калини також не можна уявити життя традицiйної української родини. Кажуть, що в калинi — материна любов i мудрiсть.
Калина цвiте пiд кiнець весни, пiсля останнiх заморозкiв. А щоб дiти не ламали калини, дорослi казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Наруга над цiєю рослиною вкривала людину ганьбою.
Люди дуже цiнували калину. Дiвчата прикрашали її цвiтом коси,
а коли достигали ягоди, то вiшали їх грона попiд стрiхою.
У народнiй медицинi не було кращих лiкiв вiд застуди, нiж калиновий чай, а для загоєння ран застосовувався вiдвар з верби.
А скiльки було цiкавих обрядiв, пов'язаних з калиною!
Калиновим цвiтом чи ягодами оздоблювали вiльце молодої. Вiрили: якщо зробити з калини сопiлку, обов'язково народиться син — продовжувач роду.
Ось скiльки цiкавого можна дiзнатися про цi на перший погляд звичайнi рослини. Вшануймо ж цi давнi символи, наш духовний свiт, нашу спадщину!
Твiр-опис. Прийшла до нас пiзня осiнь