Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України

Соціально-економічна інфраструктура та туристичний комплекс. Івано-Франківська область розташована в центральній частині Карпатського регіону, має 50 км спільного кордону з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить по осьовому карпатському хребту, впродовж багатьох століть (до 1945 р.) також була державним кордоном (з Угорщиною і Чехословаччиною).

Площа області становить 13,9 тис. км2 (2,3 % площі України), населення — 1,45 млн осіб (2,9 % населення України). Частка сільського населення становить 56,6 %, міського — 43,4 %. Щільність заселення краю сягає 105 осіб/км2. Область поділяється на 14 адміністративних районів, має 15 міст (два міста (Коломия і Калуш) з населенням понад 50 тис. осіб), 24 селища міського типу та 765 сіл. В обласному центрі — Івано-Франківську — проживає 240 тис. осіб.

Івано-Франківська область має пряме залізничне сполучення з центральним та східним регіонами України, що забезпечує домінування в структурі туристичних потоків внутрішніх туристів. Частка іноземних туристів складає 8—9 %, головним чином через недостатню розрекламованість області на ринку міжнародного туризму.

Основними транзитно-туристичними осями області є дві автомагістралі регіонального значення: Р-03 і Р-04. Траса Р-04 пролягає Прикарпаттям паралельно орографічній осі Карпат і зв'язує Івано-Франківськ з найбільшими промислово-адміністративними центрами регіону — Львовом та Чернівцями.

Натомість Р-03 — це головна транскарпатська автомагістраль південно-східної половини Карпатського регіону держави. Через Яблуницький перевал магістраль зв'язує Івано-Франківськ з Румунією, Угорщиною і Словаччиною; крім того, ця магістраль сполучає між собою найпопулярніші гірські курорти обох мак-росхилів Карпатської дуги: Яремчу, Татарів, Яблуницю (Івано-Франківщина), Ясіня, Кваси, Рахів (Закарпаття). З кінця 1990-х pp. обидві автомагістралі перетворюються у потужні транзитно-туристичні коридори з розгалуженою інфраструктурою приватних мотелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що обслуговують транзитно-туристичні потоки на рівні, наближеному до європейських стандартів.

Дорожньо-транспортна інфраструктура внутрішньо-обласного значення також достатньо розвинута. Щільність автомобільних доріг становить у середньому по області 0,53 км/км2, при цьому в передгірній частині області щільність автошляхів у 2,2 раза більша, порівняно з гірськими районами. Мережа доріг дає змогу охопити кільцевими екскурсійно-туристичними маршрутами понад 2/3 природних та історико-культурних атракцій області.

Івано-Франківщина володіє багатою історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Серед них всесвітньо відома церква Св. Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом у Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські та бойківські храми.

В області є 5 міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). А найдавнішим є Галич, перша згадка про який датується 898 роком. Саме це місто стало столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави, і саме від нього походить історична назва західного регіону України — Галичина. На базі пам'яток княжого Галича діє національний заповідник "Давній Галич".

Область має значну туристично-оздоровчу базу. Понад 100 об'єктів (готелі, турбази, санаторії, пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих.

В області 5 курортних місцевостей, де діють 11 санаторіїв. Для курортного оздоровлення використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Найвідоміші з курортів: низькогірні Косів, Татарів, Яремча, середньогірний Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче.

Яремча користується славою туристичної столиці Українських Карпат.

У 1990-ті pp. як альтернатива туркомплексам у гірських районах області з'явилося понад 20 модерних приватних турбаз з 4—5-зірковим рівнем сервісу.Щорічно Івано-Франківщину в середньому відвідує 220 тис. туристів (враховуючи й тих, які не вдаються до послуг туристичних фірм), з них 40—45 тис. становлять діти. З 1998 р. туристично-екскурсійний поток стабільно зростає.