Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України

Зміст

1.Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону

2.Природні, історико-культурні та соціально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в регіоні

3.Львівщина

4.Івано-Франківщина

5.Закарпаття

6.Чернівеччина

7.Список використаної літератури:

Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону

Межі Карпатського туристичного регіону передусім визначені його природною будовою — простяганням у межах України Карпатської гірської системи, а також історико-адміністративними контурами суміжних з Карпатською дугою земель.

Карпатська гірська система простягається гігантською дугою (близько 1500 км) від околиць м. Братіслави на заході (Словаччина) до Залізних воріт на південному сході (Румунія) і з трьох боків оточує Середньодунайську низовину. Загальна площа Карпат становить 188 тис. км2. Це середньовисокі гори, їх найвищі масиви не перевищують 2500 м. У північно-західній частині ширина Карпат становить 240 км, у південно-західній досягає 340 км, а в північно-східній (Українські Карпати) звужується до 100—120 км.

Карпатські гори мають вік 1,2 млрд років. Вони належать до Альпійської геосинклинальної області і складають північну гілку Альпійського складчастого поясу (куди входять також Альпи й Кавказ).

У геологічній будові дуги переважає крейдово-палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулканогенні утворення представлені андезитами, базальта-ми та їхніми туфами.

За географічним положенням, орографією хребтів, ландшафтною структурою, мезокліматичними особливостями, біотичною структурою Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні.

Західні Карпати знаходяться на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково, Угорщини. Центральним масивом їх є Високі Татри з максимальними для всіх Карпат висотами. Тут найвища точка Карпатської дуги — г. Герлаховскі-Штіт (2663 м). Дещо нижчі висоти мають хребти Низьких Татр, Високої і Малої Фатри.

У районі витоків річок Дунаєць і Попрад Карпатська дуга вигинається на південний схід. З цього району — масив Східних Бескидів у Словаччині — беруть початок Східні Карпати. Це найнижча й найвужча частина Карпатської дуги з висотою хребтів пересічно 1200—1800 м.

Східні Карпати складаються із Східних Бескидів (Словаччина, Польща), Українських Карпат (Україна) і Молдово-Семиградських Карпат (Румунія). Найвищий масив Східних Карпат — Роднянські Альпи (пік — г. Петрос, 2305 м). В українській частині Східних Карпат найвищим масивом є Чорногірський хребет з г. Говерлою.

У Семиграді (за р. Прахови) Карпатська дуга повертає на південь. Південні Карпати (їх ще називають

Трансільванські Альпи) розлогими масивами субмеридіально тягнуться територією Румунії. Вершини хребтів тут сягають понад 2500 м.