Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України

Розвитку транскордонного туризму (передусім транзитного) сприяє найбільш розгалужена в Україні мережа митних переходів, їх в області нараховується 19.

Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних туристичних потоків — одна з основних передумов становлення Закарпаття як привабливого курортно-туристичного реґіону європейського масштабу.

Стан розвитку внутрішньо обласної дорожньо-транспортної інфраструктури також варто оцінювати як достатньо сприятливий. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить 3,6 тис. км, з яких 87 % мають тверде покриття. Незважаючи на гірський рельєф та відсутність великих міст, щільність автомобільних доріг державного, обласного та місцевого значення становить у середньому по області 0,27 км/км2. Це, по-перше, зумовлює щорічне нарощення туристичних потоків самодіяльних мото- й автотуристів. По-друге, дає змогу охопити екскурсійно-туристичними маршрутами практично всі найцікавіші історико-культурні та природні атракції області, й передусім самобутні пам'ятки старожитньої сакральної і сільської архітектури та мальовничі карпатські резервати природи, регіональні ландшафтні та національні природні парки.

З іншими регіонами України Закарпаття з'єднують високогірні карпатські перевали (від 931 м до 1014 м над рівнем моря): Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький і Воловецький. Вони є головними авто-туристичними коридорами гірської системи Українських Карпат.

Закарпаття — це одна з найбагатших пам'яток історії та культури Україні. На державному обліку перебувають 1839 пам'яток археології, історії та монументального мистецтва, у тому числі середньовічні замки і руїни давніх фортифікацій, самобутні шедеври дерев'яної архітектури закарпатського стилю, палаци і старовинні ландшафтні парки.

Туристичною "візитівкою" Закарпаття є 8 замків та самобутні дерев'яні храми, аналогів яким немає в інших регіонах України. Кожен із дерев'яних храмів (особливо барокового і п'ятизрубного типу) Закарпаття XVII—XIX ст. — це музей народного мистецтва, де зосереджені древній живопис, різьба по дереву, вишивки, художні вироби, старожитні пам'ятники писемності і книгодрукування.

В області зареєстровано 50 готелів (сертифіковано близько 20).

Закарпаття у період існування СРСР вважалося елітною оздоровчо-курортною зоною в масштабі цілого Радянського Союзу. Тут відпочивали найвпливовіші комуністичні та військові лідери колишнього СРСР. Славою курорту загальносоюзного масштабу Закарпаття завдячує насамперед своїм унікальним бальнеологічним ресурсам.

Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття вперше згадуються в архівних документах ще в 1463 p., а їх хімічні аналізи регулярно проводилися з 1803 р. У 1800 р. з'явилися перші дані про розлив мінеральної води родовищ Свалявського району, які експортувалися до Відня та в Париж. У 1842 р. у Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією із кращих за смаковими якостями, а у 1855 р. отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі.

На території області сконцентровано 50 родовищ (понад 360 джерел) мінеральних вод різноманітних бальнеолікувальних профілів. Серед них: вуглекислі, кремнієві, сірководневі, залізисті, миш'яковисті, сульфідні, сульфатні, кальцієво-магнієві та інші типи води з багатим мікроелементним складом та мінералізацією від 4 до 35 г/дм3. Ці родовища унікальні, їх води не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Як відомий курортний район Закарпаття прославилося також завдяки гірськовулканічним, насиченим рідкісними мікроелементами, термальним водам з температурою до 30—35 °С, подібні до яких лише мінеральні терми угорського курорту Хайдусобосло та Піренейських гір.

Найбільш відомі родовища лікувальних мінеральних вод — це Поляна Квасова, Голубине, Сойми, Келечин, Кваси, Плоске, Шаян та інші (тут знаходяться найпрестижніші санаторно-оздоровчі комплекси краю).

Завдяки багатству та унікальному поєднанню різноманітних мінеральних вод, їх збалансованому мікро-елементному складу, універсальності й вражаючій ефективності їх терапевтичного застосування, Закарпаття в історичних хроніках отримало назву "Срібна земля" як еталонний край екологічної чистоти і здоров'я.

Одним з унікальних оздоровчих факторів у краї є цілюще, багате фітонцидами гірське повітря Закарпаття та мікроклімат Солотвинских шахт і Солотвинські соляні озера, вода яких за концентрацією солей близька до води Мертвого моря в Ізраїлі.Загалом в області нараховується близько 160 бальнеологічних санаторіїв і пансіонатів, будинків відпочинку готельного типу і туристичних баз, що можуть прийняти одночасно до 6,5 тис. туристів. У санаторіях і пансіонатах з лікуванням (їх нараховується 36) функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії.