Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України

Велетенські гіпсові печери краю — Попелюшка, Буковинка-1 та Буковинка-2 мають виняткове значення для популяризації масового спелеотуризму.

До складу державних заказників входять ландшафтні заказники у Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лун-ківський та Петровецький. До пам'яток природи державного значення відносяться урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

У 2001 p. у Буковинських Карпатах (у трьох гірських районах області — Путильському, Вижницько-му, Сторожинецькому та Сучавському повіті Румунії) завершилася реалізація проекту TACIS "Міжнародна екологічна мережа Карпат", мета якого — розбудова просторової екомережі для збереження біотичного й ландшафтного різноманіття цієї колоритної частини Карпат.Тваринний світ Буковинських Карпат нараховує 303 види хребетних тварин. Серед них під час своїх подорожей екотуристи можуть побачити оленя благородного, козулю європейську, бурого ведмедя, рись звичайну, вовка, черепаху болотну, тетерука тощо.

Основним екотуристичним репрезантом Буковинських Карпат є Вижницький національний парк.

Вижницький НПП створений у 1995 р. на площі 7928,4 га з метою охорони низькогірних ландшафтів Буковинських Карпат. Охоплює Вижницьке і Берего-метське (частково) лісництва Берегометського держлісгоспу. Парк лежить у межиріччі Черемошу й Сірету, басейни яких ділять його майже порівну, в адміністративних межах Вижницького району.

Східна, сіретська, частина парку має більш згладжені контури гірських пасем, ширші долини його приток — Сухого та Стебника, меншу кількість відшарувань геологічних відкладів та кам'янистість. При середніх для всього парку висотах пасем 750—1000 м над рівнем моря абсолютні висоти русла Сірету сягають 470—500 м, а русла Черемошу — 340—390 м. Західна, черемоська, частина парку в басейні річок Великої та Малої Вижен-ки розчленована значно глибше й інтенсивніше. Тому тут поширеніші стрімкі схили з частими виходами на денну поверхню геологічних відкладів, мальовничі скелі, численні водоспади, ущелини.

У парку для потреб екотуристів створена мережа пізнавальних стежок, якими охоплено найцікавіші природні атракції району. Адміністрація парку надає великого значення розвитку сільського зеленого туризму, основними центрами якого є поселення Вижниця і Виженка.

Подальша розбудова екомережі області передбачає створення білатерального Путильського ландшафтного парку в Путильському районі спільно із Сучавським повітом Румунії, а в його межах уже є розробка, маркування та складаються плани спільного використання міжнародних екотуристичних маршрутів.

В етнографічному плані Чернівеччина — це чи не найунікальніший край України, в якому поєднані історичні долі Північної Буковини та Північної Бессарабії. Цей клаптик української землі внаслідок свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. Після занепаду княжої Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорщини. Згодом, у середині XIV ст. тут виникло Молдовське князівство, яке невдовзі стало васалом Туреччини. У кінці XVIII — на початку XIX ст. ці землі входили до складу Австро-Угорської (Буковина) та Російської (Бессарабія) імперій.

Така складна історична доля не могла не вплинути на етнографічні особливості місцевих мешканців. Архітектура, побут, говірки, повір'я, традиції, вбрання, господарські навики мешканців гірських районів Буковини досі помітно відрізняються від етнокультури корінних мешканців рівнинної бессарабської частини області.

Але з давніх-давен у національному складі населення цих земель домінували українці — нащадки білих хорватів. Зараз їх частка становить 75 %. Серед основних національних меншин у краї проживає досить багато представників братніх сусідніх народів: частка румунів становить 12,5% від усього населення області, а молдован — 7,3 %. Багато також в області росіян (4,1 %), а серед них — субетнічної групи старообрядців, які переселилися в цей релігійно толерантний край через державні репресії з боку уряду Російської імперії.

Соціально-економічна інфраструктура та туристичний комплекс. Чернівецька область розташована на південному заході України і межує з Румунією (протяжність кордону — 226,4 км) та Молдовою (протяжність кордону — 178 км). Це найменша область нашої держави, її площа становить всього 8,1 тис. км2 (1,3 % території України), населення станом на 1 січня 2003 р. — 920,1 тис. осіб (1,8 % населення України). Область має чітко виражений аграрний характер, частка сільського населення сягає 60%, сільськогосподарська освоєність території також складає 60 %; розораність загальної площі — 43 % . Щільність населення становить 117 осіб на км2.