Ресурсний потенціал розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Україні

Подорожі для людей старшого віку. За спостереженнями психоаналітиків, сьогоднішне старіюче покоління розвинутих країн-це активна, вимоглива і платоспроможна категорія населення, орієнтована на якісне обслуговування. Програму обслуговування для цієї категорії туристів рекомендується складати таким чином, щоб клієнти мали більше часу для відпочинку. Переїзди з місця на місце повинні бути по можливості короткочасними. При розміщенні варто надавати перевагу невеликим ,не дуже модним готелям з хорошим сервісом.

Отже, ознайомившись загалом з різноманітними видами туризму ,я більш детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому ,оскільки саме цей вид туризму я вважаю найперспективнішим саме для нашого регіону ,а також пропоную керівництву спорткомплексу „Каштан” приділити значну увагу організації туристичних походів для молоді по нашій унікальній місцевості.

Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання транспортних засобів, покладаючись лише на власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді тощо.

Метою активного туризму є:

1.оздоровлення, відновлення сил, поліпшення медико-фізіологічних даних за допомогою зміни форм діяльності, дозованого руху, раціонального харчування, нервового розвантаження, підвищення адаптації до незвичних умов;

2.вдосконалення загальної і спеціальної фізичної підготовки, виробленні витривалості, спритності, сили, рівноваги;

3.надання практичних навичок у доланні перешкод, оволодіння технікою пересування пішки, на лижах, їзди на велосипеді, греблі;

4.психічному вдосконаленні та емоційному збагаченні внутрішнього світу людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі, відповідальності;

5.розширення краєзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичної підготовки, поповненні знань з географії, біології, історії, етнографії і культури;

6.засвоєння теоретичних основ організації і проведення походів, розробки маршрутів, планування роботи туристських гуртків;

7.набуття спортивного досвіду для участі в походах і керівництва походами різного рівня складності, одержання спортивних розрядів і знань, підвищення майстерності та інструментальної підготовки.

До спортивно-оздоровчого туризму найчастіше відносять такі найпоширеніші види активного туризму: пішохідний, гірський, лижний, водний (сплав і гребля на плотах і човнах),велосипедний.

Хочу зазначити ,що з числа спортивних видів туризму виділяють спортивно-технічні види туризму-мотоциклетний і автомобільний. До спортивно-оздоровчого туризму можна віднести такі екзотичні і рідкісні його види, в яких маршрути долаються верхи на конях, верблюдах, віслюках, ламах, слонах, оленях, на собачих упряжках, на повітряних кулях, на вітрильних суднах тощо. В силу своєї унікальності вони не мають значного поширення.

За формою проведення туристських заходів і за характером їх організації спортивно-оздоровчий туризм поділяють на оргнізований–плановий і самодіяльний.

Висновок.

Підбиваючи підсумки своєї роботи, я можу сказати, що за період написання курсової роботи на підприємстві спорткомплексу „Каштан” я в повному обсязі ознайомилась з роботою спортивно-оздоровчого підприємства, його функціями та завданнями, ознайомилась з Положенням про спортивно-оздоровчий комплекс „Каштан” та змістом інших нормативних документів, що регулюють його діяльність, переліком пропонованих підприємством послуг, бухгалтерською та статистичною звітністю, загалом з роботою бюджетної організації, що надає різні види послуг.