Методи соціально-педагогічної діяльності

1)за способом фіксації інформації розрізняють: письмові, друковані документи, записи на інших носіях інформації на кіно і фотоплівці;

2)за мірою персоніфікації: особисті і безособові. Особистими документами є картотеки індивідуального обліку (бібліотечні формуляри або анкети), характеристики, листи, щоденники. Безособові – дані статистики, преси, протоколи зборів тощо;

3)залежно від статусу джерела: офіційні і неофіційні. Офіційні документи - дані державної статистики державних архівів, проколи судових органів і прокуратури.Неофіційні документи – матеріали приватних осіб.

Особливу групу документів становлять численні матеріали засобів масової інформації. За джерелом інформації документи поділяють на первинні і вторинні. Первинні документи складаються на основі безпосередньої реєстрації подій що відбуваються. Вторинні – представлють обробку, узагальнення чи опис зроблений на основі даних першоджерел.

У всіх випадках первинні дані надійніші вторинних. Офіційний особистісний документ, одержаний із перших рук, більш надійний і достовірний ніж неофіційний, безособовий і дотого ж складений на основі інших документів. При використанні вторинних документів важливо установити їх першоджерела. Це можливо зробити вибірково щоб оцінити загальну похибку вторинних матеріалів.

Методи аналізу документальних джерел поділяються на традиційний, неформалізований і формалізований, контент – аналіз. Традиційний метод аналізу документів грунтується на загальних логічних операціях аналізу і синтузу, порівняння, визначення, оцінки, осмислення. Проводиться змістовне виділення блоків ідей згідно з постановленими цілями.

Формалізований стандартизований метод аналізу змісту документальних джерел (контент-аналіз) був введений як альтернатива традиційним нормативним методам з метою подолання суб’єктивних викривлень у сприйнятті та інтерпритації змісту документів. Він полягає в аналізові словника тих чи інших документів, фіксуванні частоти вживання окремих понять з наступною кількісною обробкою отриманих даних. Щоб мати право на узагальнення, слід використати велику кількість та зіставити результати окремих членів кодувальної групи. Медотика контент – аналізу може бути модифікована відповідно з цілями навчально-виховного поцесу.

1.4.Метод експеременту.

Експеремент – це організована дослідником взаємодія між піддослідним або групою піддослідних і експерементальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних, від яких вона залежить. Експремент відрізняється від спостереження можливістю активного втручання в ситуацію дослідника, який здійснює планомірні маніпуляції однієї або кількома змінними та реєструє зміни, що відбуваються з досліджуваним явищем.

Основні особливості експеременту, які зумовлюють його дослідницьку цінність, такі:

1)в експеременті дослідник сам викликає досліджуване ним явище замість того, щоб чекати, поки випадковий потік явищ надасть йому можливість це явище спостерігати;

2)експерементатор може змінювати умови, за яких явище виявляє свої характеристики, замість того, щоб сприймати їх у випадково даному контексті ситуації;

3)варіативні маніпуляції експерементатора умовами дослідження дають можливість виявляти закономірності протікання тих чи інших процесів, явищ за конкретних умов і ситуації;

4)підвищення точності реєстрації дій піддослідних;

5)зв’язок з теорією.

Залежно від характеру та умов експериментальної ситуації розрізняють два головні різновиди експеременту: лабораторний і природний.Природний експеремент проводиться не в лабораторії, а в звичайних життевих умовах; при цьому експерементальному впливу піддаються умови, в яких протікає діяльність, що вивчається, сама ж діяльність піддослідного спостерігається в її природному виявленні. Проте вибір природної ситуації експеременту не є спонатнним, випадковим. Дослідженя відбувається згідно з підібраними умовами, що відповідають цілям дослідження, а процеси, що пізнаються, протікають у природному їх порядку та послідовності без втручань експерементатора. Природний експеремент поєднує в собі позитивні якості спостереження і лаборатоного експременту, однак порівнянно з лаборатоним є менш точним і в багатьох випадках має доповнюватися ним.