Методи соціально-педагогічної діяльності

Таким чином, другий етап соціально-педагогічного дослідження виступає як теоретизація предмета, що пізнається, та побудова теоретичної моделі дослідження в цілому.

Третій етап – емпіричне дослідження сутності предмета. На дпному етапі дослідник взаємодіє з предметом, сутность, логіка та формальна структура якого теоретично з’ясовані, а тому пізнавальні дії його будуть спрямовані до психологічних ознак сутності предмета, метою цих дій буде визначення емпіричних критеріїв виділених ознак.

Отже, побудова емпіричної моделі дослідження його організація та проведення – зміст дослідницьких дій третього етапу.

Четвертий етап психологічного дослідження – аналіз, інтерпретація та тлумачення змістових і формально-логічних даних, отриманих дослідником під час теоретико-пізнавальної та емпіричної взаємодії з предметом свого дослідження. Це дуже відповідальний етап, оскільки на ньому виявляється дослідницький ефект попердніх пізнавальних дій та дослідження в цілому.

Емпіричне дослідження предмета відкриває досліднику світ реальних, дійсних проявів явища, що пізнається. Можливість безпосередньої взаємодії з сутністю даного явища є центральним моментом психологчного дослідження, а вся попередня робота – необхідним підготовчим комплексом пізнавальних дій. Проте для того, щоб взаємодія дослідника з сутністю предмета дослідження була якомога ефективнішою, необхідно мати в дослідницькому арсеналі набір методів аналізу, інтерпритації та тлумачення емпіричних даних, спорідених за змістом сутності досліджуваного явища.

Методи тлумачення обираються дослідником залежно від того на який методологічній основі та з допомогою яких методів теоретизації виконувалося дослідження.

П’ятий етап дослідження – змістова презентація результатів та висновків системи пізнавальних дій, об’єднаних дослідницьким циклом. Об’єктом дослідницької уваги психолога на цьому етапі постає саме дослідження як організований процес пізнання конкретного явища на даному етапі дослідник не тільки подає результати та висновки свого дослідження, обираючи для цього найбільш інформативний спосіб і форму; графічне моделювання, схематичне моделювання, ілюстроване відображення дослідницьких матеріалів. Дослідник також оцінює проведене дослідження за такими його змістовими характеристиками: а) цілісність, б) завершеність, в) самостійність, г) самодостатність, д) перспективність.

2.2. Підготовчий етап дослідження.

В соціологічному дослідженні можна виділити три основні етапи кожен із них включає в себе низку важливих етапів:

1)підготовчий (розборка програми дослідження);

2)основний (проведення дослідження);

3)заключний (обробка і аналіз даних, оформлення висновків і рекомендацій).

Організація соціально-педагогічних досліджень має проводитись на грунтовній науковій основі з дотриманням певної стратегії.

Бідь-яке дослідження розпочинається з будови проблеми. Проблема – це протиріччя між знаннями про потреби людей в бідь-яких результативних практичних чи теоретичних діях і незнання шляхів і засобів їх реалізації. Вирішити проблему означає отримати нові знання або створити теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори які впливали б на розвток явищ в бажаному напрямку. Створена проблемна ситуація яку потрібно дослідити. Спочатку потрібно перевести проблемну ситуацію у формулювання проблеми яку потрібно досліджувати. Для цього потрібно виконати спеціальну теоретичну роботу:

1)установити наявність даної проблеми

а) наявність показника, який кількісно чи якісно характеризує дану проблему;