Методи соціально-педагогічної діяльності
б) наявність обліку і статистики по цьому показнику;
в) достовірність обліку і статистики по цьому показнику;
4)виділити найбільш суттеві елементи чи фактори проблеми, вирішення яких належить соціології, а не економічній теорії, технології виробництва;
5)відокремити уже відомі елементи проблемної ситуації які не потребують спеціального аналізу і виступають як інформаційна база для розгляду невідомих елементів (наприклад, дані статистики і обліку є готовим важливим матеріалом);6)виділити в проблемній ситуації головні і другорядні компоненти, щоб визначити основний напрямок дослідницького пошуку;
7)проаналізувати вирішення аналогічних проблем.
З цією метою необхідно вивчити всю літературу з даного питання. Провести бесіду з копметентними людьми – експертами. В ролі експертів виступають – спеціалісти – вчені або досвідченні практики.
На основі попереднього аналізу розробляється програма дослідження даної проблеми. Програма обов’язковим вихідним документом будь якого соціологічного дослідження, незалежно від того, яке це дослідження теоретичне чи прикладне. Програма соціологічного дослідження включає слідуючі розділи:
1)теоретичний (цілі задачі, предмет і об’єкт дослідження, визначення понять);
2)методичний (обгрунтовання вибірки, обгрунтування методів збору даних, методи обробки і аналізу даних);
3)організаційний (план дослідження, порядок дослідження підрозділів).
Також досліднику потрібно визначити мету і задачі дослідження, що визначить об’єм затрат, часу і фінансових ресурсів необхідних для одержання результатів.
Предмет дослідження – центральне питання проблеми. В даній і тій же проблемній ситуації, в одному і тому ж емпіричному об’єкті можуть відокремлюватися різні його аспекти, які є предметом дослідження. Соціолог вибираючи предмет дослідження, він в той же час формулює і гіпотезує про можливий шлях вирішення проблеми, а також методи і форми проведення соціологічного дослідження.
Теоретична і ємпірична інтерпритація поняття необхідний етап в розробці методології дослідження. Він дозволяє вирішити три основні задачі:
1.Вияснити ті аспекти теоретичних понять, які використовуються в даному дослідженні
2.Це дає можливість вести аналіз практичних проблем на рівні теоретичного знання і тим самим забезпечувати наукове обгрунтування його результатів, висновків і рекомендацій
3.Забезпечити вимірювання і реєстрацію явищ які вивчаються за допомогою кількісних, статистичних покаників.
Теоретична інтерпритація понять відбувається через ряд послідовних етапів. На першому етапі відбувається переклад проблемної ситуації в формулювання в сурових наукових рамках і термінах. На слідуючому етапі кожне поняття цього формулювання розкладається на такі операційні складові, які потім можуть бути досліджені кількісним методом. Крім структурної інтерпритації понять які описують предмет дослідження, необхідно провести їх факторну інтерпритацію, тобто визначити систему його зв’язку з зовнішніми об’єктами і внутрішніми суб’єктивними факторами.
Кінцевою метою всієї роботи є вироблення таких понять, які доступні для обліку і реєстрації.