СУТЬ_АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛИКСА
Основою формування м'ясопромислового комплексу Ук¬раїни є м'ясне скотарство, птахівництво і вівчарство.
Значення скотарства — провідної галузі тваринництва у всіх природних зонах України — не обмежується виробництвом яловичини. Воно є основним постачальником шкіряної сировини для легкої промисловості та органічних добрив для рільництва.
Найбільша густота великої рогатої худоби на 100 га сільськогосподарських угідь у передгірських і гірських ра¬йонах Карпат, в Лісостепу і на Поліссі, тобто в зонах, добре забезпечених природними кормовими угіддями і ви¬сокою густотою сільського населення. Що ж до Лісостепу, то зростанню густоти поголів'я великої рогатої худоби тут сприяє розвиток бурякосіяння і цукрової промисловості з її відходами (жому і меляси) .
Скотарство України, залежно від природно-економічних умов, характеризується певними територіальними відмінно¬стями у виробничій спеціалізації. На Поліссі та в Лісостепу розвивається молочно-м'ясне і м'ясо-молочне скотар¬ство. У Степу переважає м'ясне і м'ясо-молочне. В при¬міських зонах, особливо найбільших і великих міст,— молочно-м'ясне. Розводять в Україні переважно симентальську, червону степову, сіру українську, чорно-рябу та інші породи.
Свинарство як скороспіла галузь тваринництва розвивалося у всіх природно-економічних зонах України. Відмінності у рівні його розвитку визначаються насамперед характером кормових ресурсів і наявності достатньої кількості концентрованих кормів. Найбільше розвинуте свинарство у Лісостепу і Степу. Переважно розводять білу українську породу.
В Україні найбільшого поширення набули свинарські ферми замкнутого циклу, в яких поєднуються стадії від¬творення, доришування і відгодівлі свиней. Поглиблення спеціалізації призвело до створення спеціалізованих відгодівельних комплексів.
Вівчарство в Україні відіграє допоміжну роль. За 1981-1991 рр. Поголов’я овець зменшилось з 8,8 млн голів до 7,9 млн голів. Наибільший розвиток вівчарство отримало в Степу і в Карпатах. Воно дає сировину для текстильної, смушково-хутрової і шкіряної промисловості. М'ясо овець характеризується високою калорійністю. Крім того, вівчар¬ство відзначається прискореним оборотом стада, що ство¬рює сприятливі умови для збільшення виробництва вовни і баранини. Однак в Україні його розвитку приділяють мало уваги.
15Виробництво м'яса у забійній вазі становило 4,4 млн т, а промислове виробництво (включаючи субпродукти І ка¬тегорії) (1990 р.) — 2,8 млн т. У структурі ви¬робництва м'яса і м'ясовиробів провідне місце займає яловичина. Далі йдуть свинина, м'ясо птиці і баранина. По¬над 2/3 м'яса йде на ковбасні вироби.
Найбільші м'ясокомбінати України розміщені у великих містах. Нові потужні м'ясокомбінати, які орієнтуються на міс¬цеві сировинні ресурси, збудовані також у Вінницькій, Чер¬каській, Полтавській, Хмельницькій і Тернопільській областях.
Молокопромисловий комплекс — один із важливих аг¬ропромислових комплексів України. Основою його форму¬вання є сприятливі природні й економічні умови.
Приблизно третина поголів'я великої рогатої худоби України припадає на поголів'я корів (у 1991 р. — 8,4 млн голів, з них 60% — худоба молочного напряму). Найбільш поширені червона степова і чорно-ряба породи. Вони дають найвищі надої молока. У 1991 р. середньорічні надої молока в цілому в Україні становили 2941 кг.
В Україні 2/3 молока виробляють спеціалізовані госпо¬дарства. У зоні великих міст, наприклад, на них припадає понад 4/5 усього виробленого молока.
У молочній промисловості виділяють такі галузі: масло¬робну, незбираномолочну, сироробну і консервну. Особливі¬стю молочної промисловості є те, що на більшості підпри¬ємств виробляють кілька видів молочної продукції. Хоча в цілому молокопромисловий комплекс України має масло¬робну спеціалізацію.
Масло виробляється у всіх областях України, але най¬більше — у Чернігівській, Вінницькій і Київській (близько ЗО тис т на рік).