Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

не варто дивуватись

що в ньому

стоїть хтось чужий

з моїми очима

з моїм волоссям

з моїми думками

це буває тоді

коли старе

потріскане дзеркало

не бажає лукавити.

Коли приходить ніч

без стуку

вона входить

у мій дім

моя кров

розпечена лава

замерзає кригою

поперек горла

мій крик

захлинається тихо

у власнім шаленстві

до мене

приходить ніч

твого великого міста

вона приносить мені