Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

й душі

надіявся що бодай

хоч з онуків

виросте щось путнє

знав достеменно

що помре

першим від бабки

переживе середущого сина

і цього року

на смуток мені

не зможе

копати копанкуКопанка

щороку

вона міліла

кришила свої ламкі береги

вкладала

грудками землі дно

мов бабка Параска

писанками

великодній кошик

щовесни

ми ішли з дідом

у самісінькій кут млаки

де він

знову