Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

стукався

костуром в землю

немов у дубові двері

коли вернувся

з німецького невілля

копиць вже не клав

не пас корову навіть

на мотузі

слабими грудьми

хапав повітря

мов рибина

виловлена нагло з води

його доїдала астма

але дід

ще любив запах сіна

переораної

плугом скиби землі

і все синє

від неба — до ожин

у моїх долонях

ночами

шептав "Отче наш"

та "Вірую"

І плакав тихо І страшно

через біль у тілі