Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

вкривається

тінню від лампи

його думи

летять спочивати

на зорю альдебаран

його зморене тіло

хоронить

правічна лава

його очі

наповнені

зоряним пилом

і порохом

рідного поля

він

вкривається тінню

від лампи

химерний вогонь

обгорілого часу

язиком

злизує

зоряний пил

але не порох

в який він

перетвориться завтра

він дихає