Динаміка населення земної кулі
Мовами індоєвропейської сім'ї спілкуються 150 народів, які живуть на всіх континентах і становлять більшість в Європі, Північній Америці, Австралії. В Європі 9/10 населення належить до трьох великих мовних груп: германської (німці, австрійці, шведи, англійці), романської (італійці, французи, іспанці, руму¬ни), слов'янської (росіяни, українці, серби, болгари, поляки).
Релігія - невід'ємна складова духовного життя людства, значною мірою ос¬нова нормування повсякденного життя. Той чи інший релігійний світогляд віддзеркалюється в елементах матеріальної (культові споруди) і духовної (пісні, музика, обрядовість тощо) культури кожного народу, визначає не тільки культурно-побутові відмінності та особливості демографічних процесів, а й впливає на політичне та соціально-економічне становище країн і регіонів.
Найбільш поширені в світі три релігії, які через це дістали назву світових: хри¬стиянство, іслам, буддизм. Крім того, значна частина людства сповідує індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм.
Християнство поширене на всіх материках. Воно включає три гілки - католиць¬ку, православну та протестантську. Його сповідує понад 1/4 людства, з них 3/5 - ка¬толики, 1/3 - протестанти, 1/10 ¾ православні. Католицизм поширений у країнах Південної Європи, а також у Франції, Польщі, країнах Латинської Америки, окре¬мих країнах заходу та півдня Африки, на Філіппінах. Протестантизм ¾ в англо-американських країнах та в Австралії. Православ'я дотримуються греки, народи півдня Центральної Європи, країн СНД (росіяни, українці, грузини тощо) та Ефіопії.
Послідовники ісламу становлять близько 20 % населення Землі. Іслам пошире¬ний переважно в країнах Центральної, Південно-Західної Азії, Африки, в Індонезії.
Буддизм та синтоїзм сповідують понад 11 % людства, трохи менше прихиль¬ників індуїзму, конфуціанства й даосизму ¾ 7,5 %. Буддизм поширений у Східній, Південно-Східній та Південній Азії. Народи Південної Азії сповідують також індуїзм. Конфуціанство та даосизм розповсюджені переважно в Китаї. (Див. дод. ст. мал.).
Серед релігій, які є етнічною ознакою певного народу, найбільш поширені іудаїзм (євреї), синтоїзм (японці), сікхізм (сікхи в Індії), джайнізм (маратхи на півночі Індії) та інші.
Міське розселення, урбанізація і типи міст.
Міське розселення - форма територіальної організації життя населення у вигляді міст, розвиток яких пов'язаний з розміщенням промислових підприємств, об'єктів будівництва, транспорту, з пост-індустріальними видами діяльності. Критерії віднесення до міст у різних країнах неоднакові. Так, у Данії містами вважають поселен¬ня з кількістю жителів понад 250, Малайзії - 1 тис.» Непалі - 5 тис., США - 2,5 тис., Японії - 50 тис. Крім людності, в Японії та Бельгії при цьому береться до уваги критерій середньої щільності населення. В Індонезії, Замбії, Перу введено критерій так званих міських ознак, під якими розуміють рівень благоустрою та наявність певних зручностей (електрика, каналізація, мережа культурно-побу¬тових закладів).
До категорії міст в Україні відносять населені пун¬кти з людністю понад 10 тис. осіб, серед яких не менше двох третин становлять робітники, службовці та члени їхніх сімей. Відсутність єдиних критеріїв для визначення міст свідчить про те, що вони на¬вряд чи доцільні, оскільки існують великі відмінності в різних регіо¬нах в освоєнні територій та їх заселенні, у природних умовах прожи¬вання та ін.
Міське розселення характеризується такими властиво¬стями: високою щільністю мережі та інтенсивністю розвитку міських поселень; великою насиченістю й тісними зв'язками між поселен¬нями і всередині їх; різноманітністю вибору (місць роботи, видів спілкування, відпочинку тощо) і великою щільністю контактів; ускладненням форм розселення. Урбанізаційному розселенню властиві динамічність (зміна розселення в просторі й часі), ієрархічність (співпідпорядкованість різних форм розселення), багатофункціональність (виконання різних функцій; місць проживання людини, концентрації різних видів діяльності).Урбанізація (англ. urbanization, від лат. urbanus - міський, urbs - місто) - процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства. Виявляється у зростанні міських поселень, концентрації населення в них, особливо у великих містах, у поширенні міського способу життя на всю мережу поселень. Рушійними силами урбанізації є розвиток продуктивних сил, технічний і соціальний прогрес, розширення ра¬мок суспільного поділу праці, зростання продуктивності праці в сільському господарстві, збільшення територіальної та соціальної рухливості населення. Порівняльний аналіз демографічних аспектів розвитку урбанізації в різних країнах світу прийнято базувати на даних про рівень урбанізованості населення - частки міського на¬селення в загальній його чисельності.