Шпора з дисципліни "Розміщення продуктивних сил"-2
Зараз перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній Україні (Гнідинцівське, Прилуцьке, Ох¬тирське, Качанівське, Сагай¬дацьке, Зачепилівське, Радченківське родовища). Тут виробл. по¬над поло¬вину нафти. Друге місце – Прикарпатська нафтога¬зоносна провінція (Бориславнафтогаз і Долинанаф¬тогаз).
Українська нафта має відносно високу собівар¬тість, оскільки немає можливості видобув. фонтан¬ним способом.
35. Сучасний стан та перспективи розвитку газо¬вої промисло¬вості України.
Газова пром-ть – наймолодша галузь паливної пром-ті України. Використання газу в 2 рази деше¬вше, порівнянно з нафтою. Крім того вона забезпе¬чує вир-во азотних добрив і синтетичних матеріа¬лів.
З 70-х до сьогодні видоб. газу знизився в 3 рази.
На Передкарпатську нафтогазоносну обл припад 3,1% видоб. газу. Цей район дуже перспективний, бо газ видоб. з незначних глибин. Взагалі, в Зах-Укр. регіоні прогнозовані запаси становл. 600 млн.т. умовн. палива, але залягає воно на 5-6 км, тому це пробле-матично.
Зменшення видобутку газу пояснюється вичер¬панням або не¬раціон. виробленням значної частини родовищ. В Передкарпатті можна збільш видобуток, але для цього треба відновити запущені свердло¬вини, поліпшити якість буріння, забезпечити облад¬нанням для буріння на 5-7 км.
Дніпровсько-Донецьку газоносну обл виявл по¬ряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій за¬падині. Осн. родовища стали ві¬домими в другій по¬ловині 60-х. Це найб. в Укр. нафтогазоносна обл. На неї припадає 93,8% видобутку газу країни. Осн. ро¬довища: Шебелинське, Хрестищенське, Кегичівське, Дружелюбівське і Захі¬днохрестищенське (Харківська обл); Рибальське і Качанівське (Сумська обл); Со¬лохо-Диканське (Полтавська); Перещепинське (Дні¬пропетр); Гнідинцівське (Чернігівська). Тут виявлено 111 родо¬вищ з запасами 785 млрд м3. Щебелинське – 80% газу України.У Причорноморсько-Кримській обл. експлуатує¬ться 17 родовищ із запасами 14,3 млрд м3.
37. Значення, основні принципи розм. електроенергетики України. Суча¬сна структура вир-ва електроенер¬гії
Електроененргетика –впливає не тільки на розвиток н/г, а й на територ організацію ПС.
Буд-во потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Достатня кількість електроенергії притягує до себе енергомісткі під-ва і вир-ва. Електроененргетика має велике районотоврче значення. У ряді районів У. (Донбас, Придніпров’я) вона визначає виробничу спеціалізацю, є основою формування ТВК.
Розміщення Е. залеж від наявності пал-енерг рес. і спож-в еле¬ктроенергії. 1/3 електроенергії ви¬робл. в р-нах спожив. і понад 2/3 спожив. в р-нах її вир-ва. Місце буд-ва ДРЕС вибирають на основі по¬рівняння економічних показників транспортування палива та еле¬ктроенергії з урахуванням еколог. об¬становки.
Усі електростанції України поділяють на чотири види. В основу поділу покладено ознаку використо¬вуваного ресурсу:
- теплові – працюють на твердому, рідкому і га¬зоподібному па¬ливі. Вирізняють конденсаційні і теп¬лоелектроцентралі;
- гідравлічні – викор. гідроресурси. Поділ. на гі¬дро, гідростиму¬ляційні і припливні;
- атомні – збагачений уран або інші радіоактивні ел-ти;
- електростанції, що використовують нетради¬ційні джерела енергії. Серед них найперспективні¬шими є вітрові, сонячні тощо.
ТЕС-67%, ГЕС-4%, АЕС-29%.
38. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електро¬енергії, особливості розміщення. Ос¬новні ТЕС України.