Шпора з дисципліни "Розміщення продуктивних сил"-3

Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною галуззю і має в приміських зо¬нах, особливо більших і найбільших міст, молочно-м’ясний напрям. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м’ясне тваринництво, у південних районах переважає м’ясо-молочне. Поблизу крупних спожи¬вачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока. Поголів’я великої рога¬тої худоби становило на початку 1996 р. 17,7 млн. голів Найбільша густота худоби у Карпатах і Лісо¬степу; далі йдуть Полісся і Степ. Розводять перева¬жно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи.Свинарство сконцентровано у великих вузь-коспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших міст. Поголів’я свиней в Укра¬їні становить 13,1 млн. голів. У господарствах По¬лісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у Степу — сальну спеціалізацію.

Вівчарство — найменш інтенсивна галузь тва¬ринництва (4,1 млн.).У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських — м’ясо-вовняну.

Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво (9,4 млрд шт.) За формальними ознаками через відсутність фосфор¬них добрив і сировини для їх виробництва , урожай¬ність наближатиметься до рівня природної родючо¬сті грунтів, яка має тенденцію до падіння, з темпом двід 3,4 до 2,4 ц/га.Можливості щодо збільшення по-сівів продовольчого зерна у найсприятливіших ра¬йонах є обмеженими.Галузі тваринництва, як і усі інші зазнали удару від дезінтеграції АПК , але все ж вони спроможні відновити виробництво своєї продукції при наявності відповідних зернофуражних ресурсів.

65 а). Соціальний комплекс України: значення, га¬лузева структура, проблеми та перспективи роз¬витку.

Основним завданням ком-су є забезпечення ма¬теріалів та духовних потреб населення. Рівень роз¬витку комплексу, його доступність та структура вка¬зують на рівень життя насел, задоволення попиту на предмети попиту і споживання. Високий рівень роз¬витку ком-су та його організація є одним з показників народного добробуту та важливого передумовою гармонійного розвитк людини.

Структура: легка, поліграфічна, медична, фрфорфаянсова, виробництво товарів культурного побу¬тового призначення, сфера послуг торгівлі і гром. харчування.

66 а). Текстильна прмисловість України: галузева структура, принципи розміщення та основні цен¬три.

Текстильна промисловість України почала роз¬виватися ще до Першої світової війни, проте біль¬шість ігідприємств були невеликими. Деяке пожвав¬лення їі розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові.

Бавовняна промисловість для виробництва тканин є першою серед гадузей текстильної проми¬словосгі. На неї припадає 50,1 % всіх тканин, що ви¬робляються. Для неї характерне віддалення від си¬ровинної бази і навіть споживачів. Бавовняна про¬мисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фар-бувальнообробне виробни¬цтво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних во¬локон. Основні бавовняні підприємства розміщені у Херсоні і Терно-полі (бавовняні комбінати), Доне¬цьку (бавовнянопрядильний ком-бінат), Нововолин¬ську (бавовняна фабрика). Полтаві (прядильна фаб¬рика). Києві (ватноткацька), Чернівцях, івано-фран¬ківську, Ко-ломиї, Коростишеві та Радомишлі (тка¬цькі фабрики), Нікополі (нит-кова фабрика).Вовняна промисловість — одна з найстаріших підгалузей тек-стильної промисловості. Вона вироб¬ляє 7,0 % усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу. тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не зберегдося. Як домішки використовують хімічні й синтетичні во¬локна, бавовну. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Богус¬лаві, Кременчуці, Донецьку, Лубнах; у Луганську— тон-косуконна фабрика, Чернігові — камвольно-су¬конний комбінат і Кривому Розі — вовнопрядильна фабрика.

У Києві, Богуславі, Черкасах і ряді міст Черніве¬цької і Закар-патської областей зосереджено виро¬бництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон.

Шовкова промисловість пов'язана з виробниц¬твом хімічних во-локон, які майже повністю витіс¬нили природний шовк-сирець. Вона виробляє 20,5 % усіх тканин України. Шовкова промисловість зосе-реджена у Києві, де виробляють крепдешин і креп¬жоржет з нату-рального шовку; у Києві і Черкасах випускають тканини із штуч-ного і синтетичного во-локон, у Луганську — меланжеві шовкові тканини. Спеціалізовані фабрики Києва і Лисичанська вигото¬вля-ють шовкові тканини технічного призначення.