Шпора з дисципліни "Розміщення продуктивних сил"-3

Рис в Україні почали сіяти у ЗО-х роках. У 1933 р. посіви рису займали 24 тис. га і знаходилися в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях та Автономній Республіці Крим.

Серед зернобобових культур в Україні найбільш поширені горох. люпин, вика,

менше – соя, соче¬виця. квасоля, боби. чина та ін. Середня урожай¬ність зернових становить 32,1 ц з одного га.

62. Технічні культури України: сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих АПК. Проблеми та перспективи розвитку.

Частка технічних культур – 11,1% посівних площ. Осн. техн культурами в У. є цукрові буряки, соняш¬ник, льон-довгунець. Вирощують також коноплі, льон-кудряш, тютюн, хміль, ефіроолійні та лікарські рослини.

Цукровий буряк — основна технічна культура України. Під ним зайнято 12 % посівних площ техні¬чних культур. У Лісостеповій зоні зосереджено 3/4 посівів цукрових буряків. Найбільшою концен-тра¬цією посівів характеризуються Вінницька, Хмельни¬цька, Терно-пільська. Черкаська та Чернівецька об¬ласті. Решта посівів знах. в північному Степу, пів-денному Поліссі та Передкарпатті. Україна — най¬більший бурякосіючий ареал у світі. Валовий збір цукрових буряків у 1995 р. становив 29,6 млн т.

Посівні площі соняшнику, основної олійної культури країни, розміщені в північному і централь¬ному Степу.

Льон-довгунець вирощують на Поліссі і в пе¬редгір’ях Карпаті Найбільші посівні площі під льо¬ном-довгунцем знаходяться в Жи-томирській, Черні¬гівській, Київській, Рівненській, Львівській, Во-линсь¬кій та Івано-Франківській областях. Льон-кудряш вирощують у степових областях.

Посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатгі та Придністров'ї.

Найбільше хмелю вирощують на Житомирщині, Рівненщині, Сумщині.

3 ефіроолійних культур вирощують троянду, м'яту, коріандр, лаванду, кмин. 3 лікарських най¬більш поширені шавлія, валеріана, звіробій, бела¬донна, ромашка та багато інших.

Останніми роками стабілізувалися на рівні 1,4—1,7 млн га площі під картоплею, яку вирощують скрізь, але найбільше в поліській зоні.

63. Тваринництво України: сучасний стан, роль у формуванні спеціалізованих АПК. Проблеми та перспективи розвитку.

Тваринництво не тільки постачає населенню ви¬сокоякісні продукти харчування, цінну сировину для легкої, харчової та фармацевтичної промисловості, а й є цінним джерелом органічних добрив.На розміщ тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовиробництва і природні кор¬мові угіддя. Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а та¬кож транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив'язані до м'ясної, м'ясо-молочної, цукрової, спиртової, крохмале-пато-кової промисловості.

У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство. Менше зна-чення робочого конярства, хутрового звірівництва, бджільництва, ставкового рибництва, шовківництва тощо.

Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є про-відною галуззю і має молочно-м'ясну спеціалізацію. Поголів'я ве-ликої рогатої худоби на початку 1996 р. становило 17,7 млн голів.

Свинарство набуло переважного розвитку в ра¬йонах інтенсив-ного землеробства, зокрема картоп¬лярства. промислової переро-бки сільськогосподар¬ської сировини, фуражного зернового госпо-дарства. Поголів'я свиней в Україні становить 13,1 млн голів. У гос-подарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а у Степу — сальну спеціалізацію.