Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище

•збільшити дохідну частину бюджету за рахунок зростання надходжень від експорту;

•уникнути антидемпінгових розслідувань.

Проте членство в СОТ може зумовити й певні наслідки:

•переваги вільного доступу на ринки більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час утримуватиметься у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків;

•зменшення імпортного мита може завдати збитків державному бюджету;

•імовірне захоплення частки внутрішнього продовольчого ринку недобросовісною конкуренцією з боку іноземних фірм–виробників;

•наявність численних регіональних режимів вільної торгівлі, які є винятком з режиму найбільшого сприяння, що його надає участь у СОТ, обмежує дію норм і правил СОТ (стаття XXIV ГАТТ). За таких умов Україна, що не є учасницею угод про вільну торгівлю, може опинитися у менш вигідному становищі. Особливо це стосується відносин нашої держави з ЄС.

Для вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції й трейдерів вступ до СОТ дає можливість:

•збільшити прибутки, пов’язані з масштабністю виробництва продукції та її реалізацією на зовнішніх ринках;

•одержати ширший доступ до іноземних інвестицій;

•збільшити доходи за рахунок можливого підвищення цін на внутрішньому ринку – зростання експорту сільськогосподарських товарів, які виробляються в Україні, має приводити до підвищення ціни.

Можливі обмеження й наслідки:

•наслідком лібералізації зовнішньої торгівлі може стати збільшення конкуруючого імпорту продовольства, зокрема цукру, молочних продуктів, овочів та фруктів, а вітчизняні виробники можуть виявитися неготовими до жорсткої конкуренції, що зумовить скорочення виробництва в окремих галузях, зростання рівня безробіття;

•відкриття внутрішнього ринку може спричинити вимивання з нього необхідної для вітчизняної харчової промисловості сировини і стратегічно важливих кормових ресурсів (насіння соняшнику, продовольчого та кормового зерна);

•зниження рівня тарифів знизить імпортні ціни, відповідно – внутрішні ціни і доходи неконкурентоспроможних виробників;

•дотримання вимог СОТ має також зменшити внутрішню підтримку сільськогосподарських товаровиробників.

Найбільш позитивні результати вступу до СОТ очікуються для споживачів:

•лібералізація торгівлі зумовить розширення асортименту та поліпшення якості пропонованих на ринку продовольчих товарів,•можна сподіватися певного зниження цін на внутрішньому ринку, що є результатом конкуренції іноземних та вітчизняних товарів

•споживачі також можуть одержати доступ до більш високооплачуваної праці.

Існує думка, що від входження до СОТ безпосередню вигоду матиме певна група підприємств-експортерів, багато з яких за відносної дешевизни ресурсів в Україні й нині спроможні витримувати значні перепади імпортних тарифів. Зростання експортоорієнтованих виробництв та збільшення обсягів імпорту загрожують посиленням диференціації національних підприємств на ліквідних експортерів і “загниваючих” внутрішніх виробників. Проте в такому разі у стратегічній перспективі експортери також приречені на занепад. Адже виробники–експортери у будь–якому разі є споживачами продукції підприємств, які працюють на внутрішній ринок. А отже, якість та конкурентоспроможність їхньої продукції залежить від якості й вартості ресурсів, виробничої інфраструктури тощо.